
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
14 Зображення рознімних з'єднань
Характерною особливістю розмінних з'єднань є те, що вони допускають розбирання і повторне складання деталей, що з'єднуються, без руйнування і пошкодження їх. Розглянемо деякі різновиди рознімних з’єднань.
14.1 Нарізні з'єднання
Утворюються нагвинчуванням однієї деталі на іншу за допомогою стандартних кріпильних деталей з різзю.
Кріпильні нарізні з'єднання здійснюють за допомогою різі трикутного профілю - метричної чи трубної. Трикутний профіль таких різей сприяє усуненню самовідгвинчування деталей, що особливо важливо для нерухомого з'єднання їх.
Кріпильні нарізні з'єднання конструктивно можуть бути виконані безпосереднім нагвинчуванням однієї деталі на іншу чи кріпильними деталями, які називають нарізними виробами. До кріпильних деталей різьових з'єднань належать болти, шпильки, гвинти, гайки, фітінги.
З'єднання, утворені за допомогою цих деталей, відповідно називаються болтовими, шпильковими, гвинтовими і трубними.
14.1.1 Болтове з'єднання
Утворюється з'єднанням двох (чи кількох) деталей за допомогою болта, гайки і шайби (рис.14.1). Болт вставляють в отвір з'єднуваних деталей із зазором. З'єднання здійснюється затягуванням гайки
Конструктивне зображення болтового з'єднання показано на рис.14.2. Болт, гайка і шайба для з'єднання двох деталей накреслені за розмірами, взятими з відповідних стандартів: болт виконання 1 за ГОСТ 7798-70, гайка виконання 1 за ГОСТ 5915-70, шайба виконання 2 за ГОСТ 11371-78.
На рис.14.3 зображено фрагмент болтового з'єднання з використанням болта виконання 2, гайки виконання 2 і шплінта. На рис.14.4 - болтового з'єднання за допомогою болта виконання 2, прорізної гайки і шплінта.
Рисунок 14.3
Рисунок 14.1
Рисунок 14.2 Рисунок 14.4
На рис.14.5 показане спрощене болтове з'єднання, яке має такі особливості:
1) фаски на кінці стрижня болта, фаски на гайці та головці болта і фаски на шайбі не показують;
2) різь умовно показують уздовж довжини стрижня болта;
3) суцільну тонку лінію, яка відповідає внутрішньому діаметру різі, проводять на відстані не менше, ніж 0,8 мм і не більше, як крок різі, від суцільної товстої основної лінії;
4) у стрижня болта на вигляді з торця різь не показують;
5) зазор між стрижнем болта і стінкою отвору з'єднуваної деталі не зображають.
Конструктивне зображення болтового з'єднання креслять також за відносними розмірами, які визначаються умовними співвідношеннями із зовнішнім діаметром болта. За допомогою відносних розмірів креслять і спрощене зображення болтового з'єднання. На рис.14.6,а,б показані умовні зображення болтового з’єднання відповідно в розрізі та на вигляді. Конструктивне зображення болтового з'єднання показане на рис.14.7.
Рисунок 14.5
а б
Рисунок 14.6
Рисунок
14.7
Щоб
накреслити болтове з'єднання, треба
знати діаметр отвору в деталях, що
підлягають з'єднанню, та їх товщини.
Виходячи з діаметра отвору
у з'єднуваних деталях, визначають
діаметр болта
,
враховуючи співвідношення між цими
діаметрами:
.
Наприклад, якщо отвір у деталях має
розмір 17 мм, то болт повинен мати
діаметр 16 мм. Визначивши діаметр болта,
підбирають довжину болта
,
яка складається із суми товщин
і
з'єднуваних
деталей, товщини шайби
,
висоти гайки
і
розміру
-
запас різі на виході болта з гайки. Для
визначеного діаметра болта
та при товщинах з'єднуваних деталей,
наприклад,
і
,
довжина болта повинна дорівнювати
30+45+(0,15х16)+(0,8х16)+0,25х16=75+2,4+12,8+4=94,2 мм.
Знайдену
довжину болта зіставляють із рядом
довжин ГОСТ 7798-70 і вибирають найближче
більше. У даному випадку воно дорівнює
95 мм. Далі обчислюють решту розмірів.
Після того, як усі розміри знайдені,
починають креслити болтове з'єднання.
Слід пам'ятати, що на головному вигляді
головку болта і
гайку
обов'язково зображають трьома гранями.
Болт у
поздовжньому розрізі зображають
нерозсіченим. Переважно на складальних
кресленнях нерозсіченими показують
також гайки і шайби.