
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
У
разі спрощеного зображення використовують
коефіцієнти, які встановлюють залежність
розмірів елементів кріпильних деталей
від діаметра різі. Умовне зображення
використовують тоді, коли діаметр
стрижня кріпильної деталі на кресленні
Зображення кріпильних деталей подано
в табл.13.25
Таблиця 13.25 – Зображення кріпильних деталей
Деталі |
Зображення |
|
cпрощені |
умовні |
|
Болти та гвинти з шестигранною головкою
|
|
|
Болти та гвинти з квадратною головкою
|
|
|
Гвинти з напівкруглою головкою
|
|
|
Гвинти з циліндричною головкою
|
|
|
Гвинти з циліндричною головкою і сферою
|
|
|
Гвинти з напівкруглою головкою і хрестоподібним шліцом
|
|
|
Гвинти з циліндричною головкою і шестигранним заглибленням для ключа
|
|
|
Гвинти з напівпотайною головкою
|
|
|
Гвинти з потайною головкою
|
|
|
Гвинти з потайною головкою і хрестоподібним шліцом
|
|
|
Гвинти з потайною головкою, хрестоподібним шліцом, самонарізні
|
|
|
Гвинти з циліндричною головкою, самонарізні
|
|
|
Болти з напівкруглою головкою і вусом
|
|
|
Болти відкидні з круглою головкою
|
|
|
Продовження табл.13.25
Гайки круглі
|
|
|
Гайки шестигранні
|
|
|
Гайки шестигранні прорізні й корончасті
|
|
|
Гайки-баранці
|
|
|
Шпильки
|
|
|
Шайби прості, стопорні та ін.
|
|
|
Шайби пружинисті
|
|
|
Штифти циліндричні
|
|
|
Штифти конічні
|
|
|
Шплінти
|
|
|
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Які деталі відносять до кріпильних?
Що таке болт? Як його викреслюють?
Що називають гайкою? Які бувають види гайок? Який вид гайок застосовується найчастіше?
Що таке шайба? Що входить в умовне позначення шайб?
Що являє собою шплінт?
Що являє собою шпилька? Як умовно позначають шпильки?
Що називають гвинтом? Які використовують гвинти?
Що називають шпонкою?
У якому порядку записують параметри кріпильних деталей в умовних позначеннях?
Що означають такі умовні позначення:
Болт 3М20х1,5х80.46.084 ГОСТ 7798-70; Болт М24х100.58 ГОСТ 7798-70;
Гвинт В2М10х30.56 ГОСТ 1491-80; Гвинт АМ6х20.109.40Х.019 ГОСТ 17475-80;
Шпилька М20х1,5х80.58.013 ГОСТ 22034-78; Шайба 2.8.01.094 ГОСТ 11371-78;
Гайка 2М10х1,25.5.015 ГОСТ 5915-70; Штифт 6х20 ГОСТ 3129-70?
Шплінт 2х20 ГОСТ 397-79;