
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
13.8 Шпонки
Шпонки застосовують для передавання обертового моменту від однієї деталі (вала) до другої (втулки) (рис.13.30).
Найбільш поширеними є шпонки
призматичні за ГОСТ 23360-78 і
сегментні за ГОСТ 24071-80.
Призматичні шпонки мають форму
видовженого паралелепіпеда, один
або обидва кінці якого можуть бути
закруглені (рис.13.31). Фаски зняті по
всьому контуру верхньої і нижньої
граней шпонки.
В умовному позначенні призматичних
шпонок указують: найменування, вид Рисунок 13.30
виконання
(виконання 1 не указують), розміри
перерізу
і довжину шпонки (
),
номер стандарту на розміри.
Наприклад,
призматичну шпонку шириною
,
висотою
і довжиною
,
виконання 2 позначають:
ГОСТ
23360-78
Рисунок 13.31
Сегментні шпонки мають форму сегмента
круга даної товщини. Фаски зняті по всьому
контуру передньої і задньої граней шпонки
(рис.13.32).
В умовному позначенні сегментних шпонок
указують найменування, виконання, розміри
перерізу
шпонки
і
номер стандарту на
розміри. Наприклад, сегментну шпонку
виконання 1, товщиною 5 мм і висотою 10 мм
позначають: Шпонка 5 10 ГОСТ 24071-80. Рисунок 13.32
З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
Для з’єднання труб, а також коли треба змінити напрям або діаметр труби, застосовують з’єднувальні фасонні частини (фітінги) – муфти, кутники, трійники та ін.
Номінальний внутрішній діаметр трубопроводу (рис.13.33) називається умовним проходом Ду з'єднуваних частин арматури і трубопроводів.
Рисунок 13.33
У системах водо- й газопостачання застосовують сталеві неоцинковані (чорні) або оцинковані труби. Залежно від товщини стінок розрізняють труби звичайні, підсилені і полегшені. На кінцях труб нарізають трубну циліндричну різь.
Задають труби величиною умовного проходу Ду, що приблизно дорівнює внутрішньому діаметру труби (див.рис.13.33).
Маючи Ду, користуючись стандартом, визначають розміри труби і з’єднувальних частин.
Вибіркові розміри труб за ГОСТ 3262-75 наведені в табл.13.23.
Таблиця 13.23 – Розміри труб
Умовний прохід в мм |
Зовнішній діаметр в мм |
Товщина стінок труб (мм) |
Різь |
|||||
легкі |
звичайні |
підсилені |
Зовнішній діаметр в основній площині (мм) |
Число ниток на дюйм |
Довжина циліндричної різі (мм) |
|||
довгої |
короткої |
|||||||
6 |
10,2 |
1,8 |
2,0 |
2,5 |
- |
- |
- |
- |
8 |
13,5 |
2,0 |
2,2 |
2,8 |
- |
- |
- |
- |
10 |
17,0 |
2,0 |
2,2 |
2,8 |
- |
- |
- |
- |
15 |
21,3 |
2,5 |
2,8 |
3,2 |
20,956 |
14 |
14 |
9,0 |
20 |
26,8 |
2,5 |
2,8 |
3,2 |
26,442 |
14 |
16 |
10,5 |
25 |
33,5 |
2,8 |
3,2 |
4,0 |
33,250 |
11 |
18 |
11,0 |
32 |
42,3 |
2,8 |
3,2 |
4,0 |
41,912 |
11 |
20 |
13,0 |
40 |
48,0 |
3,0 |
3,5 |
4,0 |
47,805 |
11 |
22 |
15,0 |
50 |
60,0 |
3,0 |
3,5 |
4,5 |
59,616 |
11 |
24 |
17,0 |
В умовному позначенні фітінгів указують назву деталі, знак покриття, діаметр умовного проходу в мм, номер стандарту.
Муфти (рис.13.34) застосовуються для нарізного з’єднання двох труб. Муфта має наскрізний отвір з трубною циліндричною різзю і ребра на зовнішній поверхні (для зручності збирання з’єднання).
Рисунок 13.34
Приклади умовного позначення муфти:
1. Муфта пряма коротка за ГОСТ 8954-75, неоцинкована, Ду=32 мм:
Муфта коротка 32 ГОСТ 8954-75;
2. Та ж муфта, але оцинкована:
Муфта коротка Ц-32 ГОСТ 8954-75;
3. Муфта пряма довга без покриття з Ду=40 мм:
Муфта довга 40 ГОСТ 8955-75.
В табл.13.24 наведено розміри деяких прямих муфт.
Кутники (рис.13.35) слугують для нарізного з’єднання труб під кутом 900, мають наскрізний отвір, на обох кінцях якого нарізана трубна циліндрична різь.
Трійником можна з’єднувати відразу три труби (рис.13.36).
Приклади умовних позначень:
1. Кутник прямий з цинковим покриттям, умовний прохід 40 мм:
Кутник Ц-40 ГОСТ 8946-75
2. Той же кутник, але неоцинкований:
Кутник 40 ГОСТ 8946-75
3. Трійник прямий з Ду=32 з цинковим покриттям:
Трійник Ц-32 ГОСТ 8948-75.
Рисунок 13.35 Рисунок 13.36
Таблиця 13.24 – Розміри муфт
Умовний прохід Ду |
Різьба в дюймах |
Довжина муфти L, мм |
Число ребер |
|
||||||||
короткої |
довгої |
Розміри в мм |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
8 |
|
22 |
27 |
2 |
13,158 |
11,446 |
3,5 |
3,0 |
2,0 |
2,0 |
3,5 |
1,0 |
10 |
|
24 |
30 |
2 |
16,663 |
14,951 |
3,5 |
3,0 |
2,0 |
2,0 |
3,5 |
1,0 |
15 |
|
28 |
36 |
2 |
20,956 |
18,638 |
4,2 |
3,5 |
2,0 |
2,0 |
4,0 |
1,5 |
20 |
|
31 |
39 |
2 |
26,442 |
24,119 |
4,4 |
4,0 |
2,5 |
2,0 |
4,0 |
1,5 |
25 |
|
35 |
45 |
4 |
33,250 |
30,299 |
5,2 |
4,0 |
2,5 |
2,5 |
4,5 |
2,0 |
32 |
|
39 |
50 |
4 |
41,912 |
38,299 |
5,4 |
4,0 |
3,0 |
2,5 |
5,0 |
2,0 |
40 |
|
43 |
55 |
4 |
47,805 |
44,847 |
5,8 |
4,0 |
3,0 |
3,0 |
5,0 |
2,0 |
50 |
|
47 |
65 |
6 |
59,616 |
56,659 |
6,4 |
5,0 |
3,5 |
3,0 |
6,0 |
2,0 |