
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
13.5 Шайби
Шайба - деталь, яка підкладається під гайку або головку болта (гвинта) в нарізних з'єднаннях.
Шайби призначені для захисту поверхні скріплюваної деталі від зминання, для відвернення небезпеки самовідкручування гайок, болтів, гвинтів і рівномірного розподілу тиску на з'єднувальні деталі.
За призначенням і формою шайби поділяють на круглі, пружинисті, квадратні, сферичні, швидкознімні, косі та ін.
Шайби круглі поділяють на нормальні, збільшені та зменшені. Вони виконуються без фаски (виконання 1) і з фаскою (виконання 2) (рис.13.21).
Шайба пружиниста являє собою сталеве кільце з прорізом і розведеними у різні боки кінцями (рис.13.22). Їх використовують для попередження самовідгвинчування гайок і гвинтів при ударах і вібраціях. При загвинчуванні гайки така шайба деформується, але запобігає відгвинчуванню гайки гострою кромкою, яка врізається в нижню поверхню гайки, причому за рахунок сил пружності це зусилля є величиною постійною (рис.13.23).
Пружинисті шайби випускають декількох виконань, які позначаються літерами: Л - легкі, Н - нормальні, Т - тяжкі, ОТ - особливо тяжкі.
Рисунок 13.21 Рисунок 13.22 Рисунок 13.23
Сферичні шайби ліквідовують
перекос шпильки або болта при
зміні положення частини
з'єднуваних деталей (рис.13.24).
Косі шайби застосовують для
вирівнювання уклонів полиць
швелерів і двотаврових балок
(рис.13.25)
Шайби виготовляються за
розміром діаметра стрижня
кріпильної деталі. Так, при Рисунок 13.24 Рисунок 13.25
діаметрі різі болта чи шпильки
номінальний діаметр отвору шайби дорівнює 17 мм.
Матеріали, що застосовуються для виготовлення шайб, поділяються на види, які умовно позначаються цифрами: вуглецеві сталі - 0, леговані сталі - 1, нержавіючі сталі - 2, кольорові метали і сплави - 3. Кожний вид ділиться на кілька груп.
Приклад умовного позначення шайби круглої, виконання 2, для болта з діаметром стрижня 12 мм, з матеріала групи 01, покриття 09 (цинкове), товщина покриття 6 мкм:
Шайба 2.12.01.096 ГОСТ 11371-78.
Те ж, але виконання 1, без покриття: Шайба 12.01 ГОСТ 11371-78.
Приклад умовного позначення пружинистої шайби для болта з діаметром стрижня 12 мм, виконання -Т, марки матеріалу 3Х13, вид покриття 09, товщина покриття - 6 мкм:
Шайба 12Т.3Х13.096 ГОСТ 6402-70.
В табл.13.18 наведено розміри шайб круглих за ГОСТ 11371-78, а в табл.13.19 - пружинистих шайб за ГОСТ 6402-70.
В таблиці 13.20 подано перелік державних стандартів, що визначають конструкцію і розміри шайб.
Таблиця 13.20 – Державні стандарти на конструкцію та розміри шайб
Шайби |
Державний стандарт |
Шайби круглі: класів точності С і А збільшені, класу точності С зменшені, класу точності С косі, класу точності С пружинисті для пальців упорні, швидкознімні для високоміцних болтів класу точності В |
ГОСТ 11371-78 ГОСТ 6958-78 ГОСТ 10450-78 ГОСТ 10906-78 ГОСТ 6402-70 ГОСТ 9649-78 ГОСТ 11648-75 ГОСТ 22355-77 |
Шайби стопорні: з зубцями (технічні умови) з внутрішніми зубцями з зовнішніми зубцями з зубцями для гвинтів з потайною та напівпотайною головками багатолапчасті з лапкою, класу точності А з лапкою, зменшені класу точності А з носком, класу точності А з носком, зменшені класу точності А |
ГОСТ 10462-81 ГОСТ 10462-81 ГОСТ 10463-81 ГОСТ 10464-81 ГОСТ 11872-80 ГОСТ 13463-77 ГОСТ 13464-77 ГОСТ 13465-77 ГОСТ 13466-77 |
13.6 Шплінти
Шплінт - деталь, що виключає можливість самовідгвинчування гайки в нарізному з'єднанні. Виготовляється шплінт з м'якого сталевого дроту півкруглого перерізу, який утворює при згині кільцеву петлю і круглий стрижень (рис.13.26). Шплінт закладають в отвір на нарізному кінці болта виконання 2 при загвинченій гайці і відгинають півкруглі кінці в різні боки (рис.13.27).
Під шплінт використовують прорізні (рис.13.28) і корончасті гайки.
Рисунок 13.26
Рисунок 13.28
Рисунок 13.27
За діаметр шплінта умовно приймають діаметр отвору в нарізному стрижні.
Приклад спрощеного умовного позначення шплінта довжиною =30 мм, з умовним діаметром 4 мм:
Шплінт 4х30 ГОСТ 397-79.
В табл.13.21 наведено розміри шплінтів за ГОСТ 397-79.
Таблиця 13.21 – Шплінти (ГОСТ 397-79)
|
|||||||||||
Розміри в мм |
|||||||||||
Умовні діаметри шплінта |
1 |
1,2 |
1,6 |
2 |
2,5 |
3,2 |
4 |
5 |
6,3 |
8 |
10 |
d |
0,9 |
1 |
1,3 |
1,8 |
2,2 |
2,7 |
3,6 |
4,6 |
5,6 |
7,5 |
9,5 |
D |
1,9 |
2,25 |
2,8 |
3,8 |
4,7 |
5,7 |
7,1 |
9,1 |
11,1 |
13,5 |
17,5 |
l1 |
2,5 |
3 |
3,5 |
5 |
6 |
7,5 |
9 |
11,5 |
14 |
16 |
21 |
l2 |
1,6 |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
6 |
l (від – до) |
6-25 |
8-30 |
8-40 |
8-45 |
10-50 |
12-60 |
16-70 |
16-80 |
20-110 |
50-160 |
70-220 |
Ряд довжин шплінтів: 4; 5; 6; 8; 10; 12; 14; 16; 18; 20; 22; 25; 28; 32; 36; 40; 45; 50; 55; 60; 70; 80; 90; 100; 110; 125; 140; 160