
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
13.4 Гайки
Гайкою називається виріб, що має отвір з різзю для нагвинчування на болт або шпильку.
Залежно від призначення і умов експлуатації гайки бувають шестигранні, шестигранні прорізні і корончасті, гайки-баранці, круглі-шліцьові, ковпачкові, квадратні та ін.
Найширше застосування отримали гайки шестигранні (рис.13.15), що випускаються в одному, двох і трьох виконаннях (рис.13.16), підвищеної, нормальної і грубої точності (класів точності А, В і С відповідно), нормальної висоти (рис.13.17,б), низькі (рис.13.17,а) (застосовуються при незначних осьових зусиллях), високі (рис.13.17,в) і особливо високі (рис.13.17,г) (застосовуються, коли їх необхідно часто відгвинчувати і загвинчувати), з нормальним або зменшеним розміром "під ключ", з великим або дрібним кроком, з полями допуску різі 6Н і 7Н.
Рисунок 13.15 Рисунок 13.16
а б в г
Рисунок 13.17
Прорізні (рис.13.18) та корончасті (рис.13.19) гайки застосовуються для з'єднань, які піддаються змінному навантаженню і вібраціям.
Гайки-баранці (рис.13.20) застосовуються у тих випадках, коли загвинчування треба виконувати вручну, без ключа.
Шестигранна гайка викреслюється так, як головка болта (див.рис.13.3).
Для характеристики механічних властивостей гайок, виготовлених із вуглецевих і легованих сталей, встановлено сім класів міцності, кожний з яких умовно позначається одним числом - 4; 5; 6; 8; 10; 12; 14.
Для кожного класу міцності ГОСТ 1759-70 рекомендує визначені марки сталі, деякі з них подані в табл.13.13.
Таблиця 13.13 – Деякі класи міцності та марки сталі для гайок
Клас міцності |
4 |
5 |
6 |
8 |
Марка сталі |
Ст3кп |
Сталь10, Сталь 20 |
Сталь 15, Сталь 35 |
Сталь20,Сталь 45 |
Рисунок 13.8
Рисунок 13.19 Рисунок 13.20
В умовному позначенні гайок указують: 1) найменування деталі; 2) виконання (виконання 1 не указують); 3) діаметр різі; 4) крок різі (указують лише для дрібної різі); 5) поле допуску різі (допуск 7Н не указують); 6) клас міцності; 7) марку сталі або сплаву (указують тільки для класів міцності 10 і вище);
в) позначення виду покриття; 9) товщину покриття; 10) номер стандарту.
Приклади умовного позначення шестигранних гайок нормальної точності:
1.
Гайка виконання 2,
з діаметром різі
,
з дрібним кроком різі Р=1,5
мм,
з полем допуску
6Н,
класу міцності 5,
покриття 01,
товщина 6
мкм:
Гайка 2М16х1,5-6Н.5.016 ГОСТ 5915-70;
2. Гайка виконання 1, з різзю М20 і великим кроком, полем допуску 7Н, класу міцності 5, без покриття:
Гайка М20.5 ГОСТ 5915-70.
В табл.13.14 наведено розміри шестигранних гайок нормальної точності.
В табл.13.15 наведено розміри круглих гайок з отворами на торці під ключ (ГОСТ 6393-66), в табл.13.16 - круглих шліцьових гайок (ГОСТ 11671-66).
В таблиці 13.17 подано перелік державних стандартів, що визначають конструкцію і розміри гайок.
Таблиця 13.17 – Державні стандарти на конструкцію та розміри гайок
Гайки |
Державний стандарт |
Гайки шестигранні: Класу точності В Класу точності А Класу точності С Низькі класу точності В Низькі класу точності А Високі класу точності В Високі класу точності А Особливо високі класу точності В Особливо високі класу точності А Прорізні й корончасті Класу точності В Класу точності А Прорізні й корончасті низькі Класу точності В Класу точності А з діаметром різі понад 48 мм класу точності В корончасті з діаметром різі понад 48 мм класу точності В низькі з діаметром різі понад 48 мм класу точності В Гайки шестигранні зі зменшеним розміром для ключа: Класу точності В Класу точності А Низькі класу точності В Низькі класу точності А Прорізні класу точності А Прорізні класу точності А низькі з діаметром різі понад 48 мм класу точності А з діаметром різі понад 48 мм класу точності А низькі корончасті з діаметром різі понад 48 мм класу точності А Гайки круглі з отвором у торці для ключа з радіально розташованими отворами зі шліцом на торці класу точності В шліцьові класів точності А і В Гайки ковпачкові Гайки-баранці Гайки високоміцні нормальної точності |
ГОСТ 5915-70 ГОСТ 5927-70 ГОСТ 15526-70 ГОСТ 5916-70 ГОСТ 5929-70 ГОСТ 15523-70 ГОСТ 15524-70 ГОСТ 15525-70 ГОСТ 5931-70
ГОСТ 5918-73 ГОСТ 5932-73
ГОСТ 5919-73 ГОСТ 5933-73 ГОСТ 10605-94 ГОСТ 10606-72 ГОСТ 10607-94
ГОСТ 15521-70 ГОСТ 2524-70 ГОСТ 15522-70 ГОСТ 2526-70 ГОСТ 2528-73 ГОСТ 5935-73 ГОСТ 10608-72 ГОСТ 10610-72 ГОСТ 10609-72
ГОСТ 6393-73 ГОСТ 8381-73 ГОСТ 10657-80 ГОСТ 11871-80 ГОСТ 11860-73 ГОСТ 3032-76 ГОСТ 22354-77
|