
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
Шпильки
Шпилькою називають деталь, що являє собою стрижень, який має на одному кінці різь (посадочну) для загвинчування в одну із з'єднуваних деталей, а на другому - різь (стяжну) для нагвинчування гайки (рис.13.12).
Шпильки виготовляють з метричною різзю як з великим, так і дрібним кроком, з однаковими нормальними діаметрами d різі і гладкої частини (виконання 1)(див.рис.13.12). Допускається виготовляти шпильки з d1 приблизно рівним середньому діаметру різі (виконання 2)(рис.13.13).
Рисунок 13.12 Рисунок 13.13
Шпильки виготовляються для деталей з нарізними отворами з діаметром різі від 2 до 48 мм нормальної і підвищеної точності.
Залежно від призначення шпильки довжина її посадочного нарізного кінця дорівнює (не менше):
-
для
нарізних отворів у сталевих, бронзових
і латунних деталях за ГОСТ 22032-76 для
шпильок нормальної точності і за ГОСТ
22033-76 - для шпильок підвищеної точності;
-
для нарізних отворів в деталях із ковкого
та сірого чавуну за ГОСТ 22034-76 для шпильок
нормальної точності і за ГОСТ 22035-76 для
шпильок підвищеної точності;
для
деталей із легких сплавів за ГОСТ
22038-76 для шпильок нормальної точності
і за ГОСТ 22039-76 - для шпильок підвищеної
точності.
Застосовуються
також шпильки для деталей з гладкими
отворами нормальної точності за ГОСТ
22042-76 з двома однаковими за довжиною
нарізними кінцями
і підвищеної точності за ГОСТ 22043-76
(рис.13.14).
Довжиною
шпильки
називають довжину частини шпильки без
посадочного нарізного кінця
.
Довжину
стяжного кінця шпильки приймають рівною
(при
120
мм)
або вибирають з таблиці відповідно до
стандарту.
Умовне позначення шпильок аналогічне позначенню болтів і гвинтів.
Приклади умовного позначення шпильок:
1.
Шпилька нормальної точності, діаметр
різі М20,
з великим кроком Р=2,5мм,
з полем допуску 6g,
довжиною
,
класу міцності 10.9,
з
покриттям 01
товщиною 7
мкм:
Шпилька М20-6gх100.109.017 ГОСТ 22034-76;
2. Шпилька нормальної точності, діаметр різі М24, з великим кроком, з полем
допуску
8g,
довжиною
,
класу міцності 5.6,
без покриття:
Шпилька М24 X110.56 ГОСТ 22034-76.
В таблиці 13.10 подано перелік державних стандартів, що визначають конструкцію і розміри шпильок.
В табл.13.11 наведено розміри шпильок нормальної точності (ГОСТ 22034-76).
Рисунок 13.14
Форми та розміри кінців шпильок згідно з ГОСТ 12414-94 подано в табл.13.12.
Таблиця 13.10 – Державні стандарти на конструкцію та розміри шпильок
Шпильки |
Державний стандарт |
Шпилька із загвинчуваним кінцем завдовжки d: Класу точності В Класу точності А |
ГОСТ 22032-76 ГОСТ 22033-76 |
Шпилька із загвинчуваним кінцем завдовжки 1,25d: Класу точності В Класу точності А |
ГОСТ 22034-76 ГОСТ 22035-76 |
Шпилька із загвинчуваним кінцем завдовжки 1,6d: Класу точності В Класу точності А |
ГОСТ 22036-76 ГОСТ 22037-76 |
Шпилька із загвинчуваним кінцем завдовжки 2d: Класу точності В Класу точності А |
ГОСТ 22038-76 ГОСТ 22039-76 |
Шпилька із загвинчуваним кінцем завдовжки 2,5d Класу точності В Класу точності А |
ГОСТ 22040-76 ГОСТ 22041-76 |
Шпилька для деталей з гладкими отворами Класу точності В Класу точності А |
ГОСТ 22042-76 ГОСТ 22043-76 |