
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
12.4 Позначення різі
У більшості випадків позначення різі на кресленнях, крім конічних і трубної циліндричної, відносять до її зовнішнього діаметра, наносячи значення над розмірною лінією, на її продовженні або на поличці лінії-виноски (рис.12.32).
Позначення конічних різей і трубної циліндричної наносять тільки на поличці лінії-виноски (рис.12.33).
Стандарти на розміри різі передбачають також її умовне позначення, у якому вказується:
літерне позначення, яке визначає тип різі:
М – метрична; G – трубна циліндрична; R – конічна зовнішня; Rc – конічна внутрішня; K – конічна дюймова; Tr – трапецеїдальна; S – упорна;
номінальний діаметр різі;
крок (якщо різь може мати різний крок при одному і тому ж діаметрі); указується тільки дрібний крок;
умовне позначення поля допуску або класу точності. Передбачено чотири основних відхилення для зовнішньої різі, яке позначається літерами h, g, e, d і два для внутрішньої різі – H, G. Встановлено для зовнішнього діаметра різі стрижня 4, 6 і 8 степінь точності і відповідно для внутрішнього діаметра різі отвору 5, 6 і 7 степінь точності. Позначення поля допуску діаметра різі складається з цифри, що вказує степінь точності, і літери, що означає основне відхилення (наприклад, 6h, 6g, 6H).
В навчальних цілях поле допуску або клас точності різі можна в умовному позначенні не вказувати.
При позначенні лівої різі після умовного позначення ставлять LH.
Приклади умовного позначення різей:
а) метрична різь із зовнішнім діаметром 16 мм та великим кроком повинна позначатися М16 (рис.12.32,а);
б) ліва метрична різь із зовнішнім діаметром 20 мм та дрібним кроком Р=0,75 мм повинна позначатися М20х 0,75 LH (рис.12.32,б);
в) трапецеїдальна різь з номінальним діаметром 36 мм і кроком 6 мм позначається Тr З6х 6 (рис.12.32,в);
г) трапецеїдальна різь з номінальним діаметром 20 мм, ходом 4 мм, кроком 2 мм позначається Тr 20х4 (Р2) (рис.12.32, г); те ж ліва Тr 20х4 (Р2) LH (рис.12.32,д);
д) упорна різь з номінальним діаметром 80 мм і кроком 16 мм позначається S80х16 (рис.12.32,е); те ж ліва S80х16 LН;
е) двозахідна упорна різь з кроком 10 мм і номінальним діаметром 80 мм позначається S80х20 (Р10) (рис.12.32,є).
Рисунок 12.32
Позначення трубної циліндричної різі відносять не до діаметра, а умовно позначають розміром в дюймах (1"= 25,4 мм), що дорівнює внутрішньому діаметру Ду (умовний прохід в мм) труби, на якій різь нарізають. Крок цієї різі прийнято виражати числом ниток (витків) на один дюйм і не вказувати його в позначенні різі.
Так, трубна циліндрична різь, виконана на трубі з внутрішнім діаметром
Ду=25,4 мм (1") класу точності А, позначається G1-А (рис.12.33,а); те ж ліва класу точності В: G1LH - В (рис.12.33,б).
У позначення трубної конічної різі входять літери: R - для конічної зовнішньої різі, Rc - для конічної внутрішньої різі та позначення розміру різі (рис.12.33,в,г). Умовний розмір труби. а також її діаметри, виміряні в основній площині, відповідають параметрам трубної циліндричної різі, яка має такий же умовний розмір.
При нанесенні розміру дюймової різі ніякі літери не використовують, зовнішній діаметр різі наносять за типом метричної, але не в мм, а у дюймах (рис.12.33,д).
На рис.12.33,е позначено різь конічну дюймову.
В позначення метричної конічної різі включають літери МК, номінальний діаметр, крок та номер стандарту. Наносять на поличці лінії-виноски. Наприклад, МК20х1,5 ГОСТ 25229-82 (рис.12.33,є).
Якщо різь має нестандартний профіль, наприклад прямокутний (найбільш поширений), то його виконують у збільшеному масштабі і на зображенні наносять всі необхідні розміри: зовнішній і внутрішній діаметри, крок різі, ширину западини та ін. (див.рис.12.21).
Рисунок 12.33
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Що називають різзю?
2. На яких поверхнях нарізають різі?
3. Яку форму може мати профіль різі?
4. Що являє собою однозахідна і багатозахідна різь?
5. Які є різі залежно від напрямку гвинтової лінії?
6. Що таке крок та хід різі?
7. Який тип різі є основним для кріпильних виробів?
8. В яких випадках застосовують метричні різі з дрібним кроком?
9. Яка різь використовується у трубних з'єднаннях?
10. Яке призначення мають ходові різі?
11. Які різі застосовують як ходові?
12. Які встановлено правила зображення різі?
13. Що відносять до елементів різі?
14. Яка різниця між різями М12, М12х1 і М12х1 LH ?
15. Як умовно позначається трубна циліндрична різь?
16.
Поясніть умовне позначення різі
17. Яка різниця між різями Тr10Ох12 LН і Tr1ООх36 (12) ?
18. Поясніть умовне позначення різі S32х6 (РЗ) LН.