
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
12.2.5 Дюймова різь
На даний час не існує стандарту, який би регламентував основні розміри дюймової різі. Застосування дюймової різі у нових розробках заборонено. Профіль дюймової різі подано на рис.12.16.
Дюймова різь застосовується при ремонті обладнання, оскільки в експлуатації знаходяться деталі з такою різзю. Основні параметри дюймової різі: зовнішній діаметр, виражений в дюймах, і число кроків на дюйм довжини нарізаної частини деталі.
12.2.6 Конічна дюймова різь
На відміну від трубної конічної різі конічна дюймова має кут профілю 600. Параметри і розміри визначені ГОСТом 6111-52 (рис.12.17). Використовується для діаметрів від 1/16” до 2" при числі кроків на дюйм від 27 до 11,5. Застосовують у з'єднаннях паливних, масляних, водяних і повітряних трубопроводів машин і верстатів при невеликих тисках.
Рисунок 12.16 Рисунок 12.17
12.2.7 Трапецеїдальна різь
Трапецеїдальна різь (рис.12.18) служить для передавання рухів і зусиль. Вона стандартизована для діаметрів від 10 до 640 мм з кроками від 2 до 48 мм
(табл.12.3). Для кожного діаметра різі стандарт передбачає переважно три різних кроки.
Профіль різі (рис.12.19) – згідно з ГОСТ 9484-81.
Трапецеїдальна різь може бути однозахідною та багатозахідною, правою і лівою.
Основні розміри однозахідної різі - згідно з ГОСТ 24737-81; діаметри і кроки однозахідної різі - згідно з ГОСТ 24738-81; діаметри, кроки та ходи багатозахідної різі - згідно з ГОСТ 24739-81.
12.2.8 Упорна різь
Профіль різі (ГОСТ 10177-82) - нерівнобічна трапеція з кутом робочої сторони 30 і неробочої ЗО0 (рис.12.20). Упорна різь характеризується високою міцністю. Гвинтова пара з упорною різзю має високий коефіцієнт корисної дії. Різь застосовується у вантажних гвинтах для передавання великих зусиль, які діють в одному напрямку (в домкратах, пресах тощо).
Діаметри і кроки упорної різі подано у табл.12.4. Застосовується в з’єднаннях, де не повинно бути самовідгвинчування.
12.2.9 Прямокутна різь
Застосовується в з’єднаннях, де не повинно бути самовідгвинчування під дією прикладеного навантаження. Оскільки профіль цієї різі не стандартизований, то на кресленні наводять усі дані, необхідні для її виготовлення (рис.12.21).
Рисунок 12.18 Рисунок 12.19
Рисунок 12.20 Рисунок 12.21
12.З Зображення різі на кресленнях
Різь зображують:
а) на стрижні - суцільними основними лініями по зовнішньому діаметру різі та суцільними тонкими лініями – по внутрішньому діаметру (рис.12.22, 12.23);
Рисунок 12.22 Рисунок 12.23
б) в отворі – суцільними основними лініями по внутрішньому діаметру різі та
суцільними тонкими лініями - по зовнішньому діаметру (рис.12.24, 12.25).
Рисунок 12.24 Рисунок 12.25
Основними конструктивними елементами різі є (рис.12.26):
а) збіг різі - частина різьби неповного профілю, що отримується з технологічних причин в зоні переходу різі виробу до ненарізаної поверхні;
б) проточка різьова - кільцевий жолобок на стрижні або кільцева виточка в отворі, які виконуються перед різьбонарізанням для виходу різьбонарізного інструменту;
в) недоріз - частина виробу, яка включає збіг і недовід різі; під недоводом різі розуміють величину ненарізаної частини деталі між кінцем збігу і опорною поверхнею деталі;
г) фаска – зрізана у вигляді зрізаного конуса кромка циліндричного стрижня або отвору. Фаска забезпечує зручність спряження деталей, сприяє ліквідації гострої кромки і т. д.
На кінцях нарізних деталей виконується переважно конічна фаска, яка визначається залежно від кроку різі.
Рисунок 12.26
На зображеннях, отриманих проекціюванням на площину, паралельну осі стрижня, суцільну тонку лінію по внутрішньому діаметру різі проводять на всю довжину без збігу, а на виглядах, отриманих проекціюванням на площину, перпендикулярну до осі стрижня, по внутрішньому діаметру різі проводять дугу, приблизно рівну 3/4 кола, розімкнуту в будь-якому місці (рис.12.22, 12.23).
На розрізах, паралельних осі отвору, суцільну тонку лінію по зовнішньому діаметру різі проводять на всю довжину різі без збігу, а на зображеннях, отриманих проекціюванням на площину, перпендикулярну до осі отвору, по зовнішньому діаметру різі проводять дугу, приблизно рівну 3/4 кола, розімкнуту у будь-якому місці (рис.12.24, 12.25).
Суцільну тонку лінію при зображенні різі наносять на відстані не менше 0,8 мм від основної лінії і не більше величини кроку різі.
Лінію, що визначає межу різі, наносять на стрижні та в отворі з різзю в кінці повного профілю різі (до початку збігу). Межу різі проводять до лінії зовнішнього діаметра різі і зображають суцільною основною або штриховою лінією, якщо різь показана як невидима (рис.12.27, 12.28, 12.29).
Штрихування в розрізах і перерізах виконують до лінії зовнішнього діаметра різі на стрижнях і до лінії внутрішнього діаметра в отворі, тобто в обох випадках до суцільної основної лінії (див.рис.12.24, 12.25, 12.28, 12.29).
На кресленнях, за якими різь не виконують, кінець глухого нарізаного отвору допускається зображувати, як показано на рис.12.30, 12.31, навіть при наявності різниці між глибиною під різь і довжиною різі.
Рисунок 12.27 Рисунок 12.28 Рисунок 12.29 Рисунок 12.30 Рисунок 12.31
Фаски на стрижні з різзю і в отворі з різзю, які не мають спеціального конструктивного призначення, у проекції на площину, перпендикулярну до осі стрижня або отвору, не зображують (рис.12.22, 12.23, 12.24, 12.25). Суцільна тонка лінія зображення різі на стрижні повинна перетинати лінію межі фаски (див. рис.12.22, 12.23, 12.26, 12.27).