
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
12.2 Форма і типи різей
12.2.1 Метрична різь
Метрична різь є основним типом
кріпильної різі. Профіль різі
встановлений ГОСТом 9150-81 і являє
собою рівносторонній трикутник з кутом
профілю 600 (рис.12.7). Профіль різі на
стрижні відрізняється від профілю різі
в отворі величиною затуплення його
вершин і западин (рис.12.8). Вершини
виступів і западин зрізані по прямій або Рисунок 12.8
дузі кола, що полегшує виготовлення різі, зменшує концентрацію напружень і запобігає пошкодженню різі при експлуатації.
Основними параметрами метричної різі є: номінальний діаметр – (d,D) і крок різі Р. Розміри елементів різі задаються в мм.
Метричні різі бувають з великим (основним) та дрібним кроком. Ці різі за профілем подібні, але для одних і тих же діаметрів вони мають різні значення кроку, а отже, і інші розміри профілю. Встановлено три ряди діаметрів метричної різі від 1 до 600 мм (табл.12.1). Кожному номінальному розміру різі з великим кроком відповідає декілька дрібних кроків. Різі з дрібним кроком застосовуються у тонкостінних з'єднаннях для збільшення їх герметичності, для здійснення регулювання у приладах точної механіки і оптики, з метою запобігання самовідгвинчуванню деталей.
12.2.2 Трубна циліндрична різь
Профілем трубної циліндричної різі згідно з ГОСТом 6357-81 (рис.12.9) служить рівнобедрений трикутник з кутом при вершині 550 і заокругленими вершинами і западинами. Профілі зовнішньої і внутрішньої різі співпадають, що забезпечує герметичність в з'єднаннях цієї різі (рис.12.10).
Застосовується переважно у трубопроводах.
Довідкові дані про трубну циліндричну різь подано в табл.12.2.
Рисунок 12.9 Рисунок 12.10
12.2.3 Трубна конічна різь
Трубну конічну різь (ГОСТ 6311-81) застосовують у з’єднаннях труб при великих тисках і температурі, коли вимагається підвищена герметичність з’єднання, наприклад для нарізних з’єднань паливних, масляних, водяних та повітряних трубопроводів машин і верстатів. Кут профілю – 550, конусність – 1:16 (рис.12.11).
Оскільки у конічної різі діаметр безперервно змінюється, то її розмір відносять до перерізу в основній площині (приблизно посередині довжини зовнішньої різі). У цьому перерізі діаметр конічної різі дорівнює діаметру трубної циліндричної. Положення основної площини указується на робочому кресленні (береться зі стандарту).
Співпадання в основній площині розмірів трубної конічної різі з розмірами трубної циліндричної дозволяє з’єднати трубну циліндричну різь із зовнішньою трубною конічною різзю (рис.12.12).
12.2.4 Різь метрична конічна
Метрична конічна різь з кутом профілю 60° і конусністю 1:16 (рис.12.13) згідно з ГОСТ 25229-82 має в основній площині однакові розміри з метричною різзю
Таблиця 12.1 - Деякі діаметри та кроки метричних різей
-
Розміри в мм
Діаметри
Кроки
1 ряд
2 ряд
Великий
дрібні
1
0,25
0,2
1,2
0,25
0,2
1,6
0,35
0,2
1,8
0,35
0,2
2
0,4
0,25
2,2
0,45
0,25
2,5
0,45
0,35
3
0,5
0,35
4
0,7
0,5
5
0,8
0,5
6
1
0,75;0,5
8
1,25
1; 0,75; 0,5
10
1,5
1,25; 1; 0,75; 0,5
12
1,75
1,5; 1,25; 1; 0,75; 0,5
14
2
1,5; 1,25; 1; 0,75; 0,5
16
2
1,5; 1; 0; 0,75; 0,5
18
2,5
2; 1,5; 1; 0,75; 0,5
20
2,5
2; 1,5; 1; 0,75; 0,5
22
2,5
2; 1,5; 1; 0,75; 0,5
24
3
2; 1,5; 1; 0,75
27
3
2; 1,5; 1; 0,75
30
3,5
2; 1,5; 1; 0,75
33
3,5
2; 1,5; 1; 0,75
36
4
3; 2; 1,5; 1
39
4
3; 2; 1,5; 1
42
4,5
3; 2; 1,5; 1
45
4,5
3; 2; 1,5; 1
48
5
3; 2; 1,5; 1
52
5
3; 2; 1,5; 1
56
4; 3; 2; 1,5; 1
60
4; 3; 2; 1,5; 1
64
6
4; 3; 2; 1,5; 1
68
6
4; 3; 2; 1,5; 1
72
6; 4; 3; 2; 1,5; 1
76
6; 4; 3; 2; 1,5; 1
80
6; 4; 3; 2; 1,5; 1
85
6; 4; 3; 2; 1,5
90
6; 4; 3; 2; 1,5
95
6; 4; 3; 2; 1,5
100
6; 4; 3; 2; 1,5
105
6; 4; 3; 2; 1,5
110
6; 4; 3; 2; 1,5
115
6; 4; 3; 2; 1,5
120
6; 4; 3; 2; 1,5
125
6; 4; 3; 2; 1,5
130
6; 4; 3; 2; 1,5
140
6; 4; 3; 2; 1,5
150
6; 4; 3; 2; 1,5
160
6; 4; 3; 2
Таблиця 12.2 - Різь трубна циліндрична
Позна-чення різі в дюймах |
Діаметр різі в мм |
Крок різі в мм |
Число ниток на 1” |
||
зовнішній |
внутрішній |
середній |
|||
|
9,729 |
8,567 |
9,148 |
0,907 |
28 |
|
13,158 |
11,446 |
12,302 |
1,337 |
19 |
|
16,663 |
14,951 |
15,807 |
1,337 |
19 |
|
20,956 |
18,632 |
19,794 |
1,814 |
14 |
|
22,912 |
20,588 |
21,750 |
1,814 |
14 |
|
26,442 |
24,119 |
25,281 |
1,814 |
14 |
|
30,202 |
27,878 |
29,040 |
1,814 |
14 |
1 |
33,250 |
30,292 |
31,771 |
2,309 |
11 |
|
37,898 |
34,941 |
36,420 |
2,309 |
11 |
|
41,912 |
38,954 |
40,433 |
2,309 |
11 |
|
44,325 |
41,367 |
42,846 |
2,309 |
11 |
|
47,805 |
44,847 |
46,326 |
2,309 |
11 |
|
53,748 |
50,791 |
52,270 |
2,309 |
11 |
2 |
59,616 |
56,659 |
58,137 |
2,309 |
11 |
|
65,712 |
62,755 |
64,234 |
2,309 |
11 |
|
75,187 |
72,230 |
73,708 |
2,309 |
11 |
|
81,537 |
78,580 |
80,058 |
2,309 |
11 |
3 |
87,887 |
84,930 |
86,409 |
2,309 |
11 |
|
100,334 |
97,376 |
98,855 |
2,309 |
11 |
4 |
113,034 |
110,077 |
111,556 |
2,309 |
11 |
5 |
138,435 |
135,478 |
136,957 |
2,309 |
11 |
6 |
163,836 |
160,879 |
162,357 |
2,309 |
11 |
Рисунок 12.11 Рисунок 12.12
(ГОСТ
9150-81), тому так, як трубна конічна, може
утворювати з’єднання зовнішньої
конічної різі з внутрішньою циліндричною
(рис.12.14). 3’єднання такого типу повинно
забезпечувати угвинчування конічної
різі на глибину не менше
(де
-
довжина різі без збігу на рис.12.15).
Рисунок 12.13
Рисунок 12.14 Рисунок 12.15