
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
11.2 Розрізи і перерізи
Як було зазначено, лінії внутрішнього (невидимого) контура предмета на кресленнях зображуються штриховими лініями. Більшість деталей мають складну внутрішню будову. Через це на кресленні може бути багато штрихових ліній, які перетинаються між собою і з суцільними основними контурними лініями, що утруднює читання креслень. У цьому разі вдаються до умовного способу виявлення внутрішньої будови деталі за допомогою розрізів і перерізів. Завдяки останнім можна зменшити кількість зображень, полегшити читання креслень складних за формою деталей.
Розрізом називається таке зображення, на якому деталь умовно розрізана січною площиною, причому частина деталі, що розташована перед січною площиною, умовно усунута, а зображена та частина деталі, що знаходиться як у самій січній площині, так і поза нею. При цьому лінії невидимого контура стануть видимими і зображатимуться не штриховими, а суцільними основними лініями. Місце розрізу матеріалу деталі покривають штриховкою, що унаочнює зображення і полегшує читання креслень. Місця, де січна площина проходить по порожнинах, не покривають штриховкою.
Залежно від кількості січних площин розрізи бувають:
прості – при одній січній площині (наприклад, рис.11.9 - 11.11);
складні – при кількох січних площинах (наприклад, розрізи А-А на рис.11.17-11.19).
Залежно від положення січної площини щодо горизонтальної площини проекцій розрізи поділяються на вертикальні (фронтальні і профільні) та горизонтальні.
Горизонтальні (рис.11.9), фронтальні (рис.11.10) й профільні (рис.11.11) розрізи найчастіше розташовують на місці відповідних основних виглядів. Це дає можливість зменшити кількість зображень.
Положення січної площини указують на кресленні розімкнутою лінією. На штрихах ставлять стрілки, які вказують напрям погляду (рис.11.12); стрілки повинні наноситися на відстані 2-3 мм від кінця штриха. На початку і на кінці лінії перерізу ставлять одну й ту саму велику літеру українського алфавіту. Розріз має бути відмічений написом типу “А-А” (рис.11.12).
Коли січна площина збігається з площиною симетрії предмета у цілому, а відповідні зображення розташовані на одному і тому ж аркуші в безпосередньому проекційному зв’язку і не розділені жодними іншими зображеннями, для горизонтальних, фронтальних і профільних розрізів не відмічають положення січної площини і розріз не супроводжують надписом (наприклад, розрізи на рис.11.9-11.11).
Розріз, який служить для виявлення будови предмета лише в окремому, обмеженому місці, називається місцевим. Він виділяється на вигляді суцільною хвилястою лінією (рис.11.13), яка не повинна збігатися з будь-якими іншими лініями зображення.
Рисунок 11.9 Рисунок 11.11
Рисунок 11.12
Рисунок 11.10 Рисунок 11.13
Частини вигляду і відповідного розрізу допускається поєднувати, розділяючи їх суцільною хвилястою лінією (рис.11.14, 11.15). Якщо при цьому поєднуються половина вигляду і половина розрізу, кожний з яких є симетричною фігурою, то лінією розділу служить вісь симетрії (рис.11.16).
Складні розрізи бувають ступінчастими, якщо січні площини паралельні (рис.11.17), і ламаними, якщо січні площини перетинаються (рис.11.18, 11.19). При ламаних розрізах січні площини умовно повертають до суміщення в одну площину (рис.11.18). При повороті січної площини елементи предмета, розташовані за нею, викреслюють так, як вони проекціюються на відповідну площину, з якою виконується суміщення (рис.11.19).
Рисунок 11.14 Рисунок 11.15 Рисунок 11.16
Рисунок 11.17
Рисунок 11.18
Перерізом називається плоска фігура, утворена січною площиною при умовному перерізі деталі, причому зображають лише те, що знаходиться у січній площині (частину деталі, що знаходиться за січною площиною, не забражують).
Перерізи на рисунках застосовують
переважно для виявлення поперечної
форми деталі в тому чи іншому місці.
Площину перерізу проводять
перпендикулярно до тієї чи іншої
площини проекцій і позначають
розімкненою лінією, як і при розрізах.
Для зображення фігури перерізу у
справжню величину її повертають
на 900, щоб площина фігури перерізу
була паралельна площині проекцій. Рисунок 11.19
Перерізи бувають винесені й накладені.
Винесеним називають переріз, який зображають поза контуром зображення. Якщо фігура перерізу симетрична та її вісь збігається з лінією перерізу, стрілки і літерні позначення не проставляють (рис.11.20). Якщо переріз розміщують на довільному місці рисунка, то місце перерізу визначають розімкненою лінією, позначеною літерами, а напрямок суміщення січної площини показують стрілками. Зображення перерізу супроводжується написом за типом А-А (рис.11.21). Винесені перерізи допускається розташовувати у розриві між частинами одного й того самого вигляду (рис.11.22).
Рисунок 11.20 Рисунок 11.21 Рисунок 11.22
Накладеним називається переріз, розташований безпосередньо на зображенні (рис.11.23). Контур накладеного перерізу проводять тонкою суцільною лінією. Літерні позначення на накладних перерізах не проставляють, а стрілки, що показують напрям повертання, наносять лише при несиметричній формі перерізу.
Якщо січна площина проходить через вісь поверхні обертання, що обмежує отвір або заглиблення, контур отвору чи заглиблення у перерізі показують повністю (рис.11.24).
Рисунок 11.24
Рисунок 11.23