- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
Гост 2.305-68
Категорія нормативно-технічного Клас Класифікаційна група Порядковий Рік регістрації
стандарту (державний стандарт) (станд.ЄСКД) стандартів номер стандарту стандарту
1.2 Вироби
Види виробів усіх галузей промисловості, які приймають при виконанні конструкторської документації, встановлені ГОСТ 2.101-68.
Виробом називається предмет або набiр предметiв виробництва, якi виготовляються на пiдприємствi.
Вирізняють такi види виробiв галузей промисловостi при виконаннi конструкторської документацiї (див.схему):
В И Р О Б И
Деталі Складальнi Комплекси Комплекти
одиницi
Комплекси
Складальнi Складальнi Складальнi
одиницi одиницi одиницi
Деталi Деталi Деталi
Комплекти Комплекти Комплекти
Залежно вiд наявностi чи вiдсутностi в них складових частин вироби поділяються:
на неспецифiкованi (деталi), що не мають складових частин;
на специфiкованi (складальнi одиницi, комплекси, комплекти), що містять дві й бiльше складових частин.
За призначенням розрiзняють такі вироби:
основного виробництва, якi використовуються для поставки (реалiзацiї). Наприклад машина, верстат, зубчасте колесо та iн.;
допомiжного виробництва, якi необхідні лише для власних потреб пiдприємства-виробника. Це рiзальний iнструмент, різні пристосування тощо.
Деталь - вирiб, виготовлений iз однорiдного за найменуванням i маркою матерiалу без застосування складальних операцiй. Наприклад, металевий важіль (рис.1.1), вилитий корпус (рис.1.2), пружина з дроту (рис.1.3).
До цих виробiв належать також деталi, на якi нанесено покриття (захиснi чи декоративнi), або виготовленi iз застосуванням мiсцевого зварювання, паяння, склеювання. Наприклад, хромований гвинт або зварена з одного куска листового матерiалу трубка.
Складальною одиницею називають вирiб, складовi частини якого з'єднуються мiж собою на пiдприємствi-виробнику складальними операцiями (згвинчуванням, зварюванням, клепанням i т.п.), наприклад, верстат, вентиль (рис.1.4), кран.
Рисунок 1.3
Рисунок 1.1 Рисунок 1.2
Складовою частиною виробу, до складу
якого вона входить, може бути деталь,
складальна одиниця, комплекс i комплект.
Комплексом вважають два i бiльше
специфiкованих виробів, не з'єднаних на
пiдприємствi-виробнику складальними
операцiями, але призначених для
виконання взаємопов'язаних
експлуатацiйних функцiй. Кожний з цих
специфiкованих виробiв, якi входять до
комплексу, служать для виконання
однiєї або кiлькох основних функцiй,
встановлених для усього комплексу.
До комплексу крiм деталей, якi
виконують основнi функцiї, можуть
входити деталi, складальнi одиницi й
комплекти, призначенi для виконання
допомiжних функцiй.
Два i бiльше виробiв, якi не з'єднанi на
пiдприємствi-виробнику складальними
операцiями i являють собою набiр виробiв,
що мають загальне експлуатацiйне
призначення допомiжного характеру,
називаються комплектом. Рисунок 1.4