
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
У практиці побудови аксонометричних креслень найчастіше користуються зведеною (практичною) ізометричною проекцією та зведеною (практичною) диметричною проекцією.
При цьому побудоване зображення за виглядом нічим не відрізняється від точної аксонометрії, лише зображення в ізометрії збільшується в 1,22, а в диметрії - в 1,06 раза.
Лінії штриховки перерізів в аксонометричних проекціях наносять паралельно одній із діагоналей проекцій квадратів, що лежать у відповідних координатних площинах і сторони яких паралельні аксонометричним осям. На рис.10.22 показано нанесення лінії штриховки для ізометрії, а на рис.10.23 - для диметрії.
Рисунок 10.22 Рисунок 10.23
Розглянемо побудову аксонометричних проекцій деяких нескладних геометричних тіл.
Побудова практичної прямокутної ізометрії зрізаного конуса з вертикальним циліндричним отвором (рис.10.24) зводиться насамперед до побудови його верхньої і нижньої основ - двох різної величини еліпсів, а також двох однакових еліпсів у цих же координатних площинах, які є аксонометричними проекціями нижньої і верхньої основи циліндричного отвору. Потім проводимо контурні твірні, дотичні до основ конуса. На рис.10.24 показано виріз по осях XpOp і YpOp 1/4 частини фігури.
На
рис.10.25 побудована практична ізометрична
проекція заданого циліндра обертання
з циліндричним отвором (рис.10.25,а).
За аксонометричну вісь OpYp
взято
вісь обертання циліндра і відкладено
на ній натуральну висоту циліндра
(рис.10.25,б).
Кола основ, що лежать у фронтальних
площинах, матимуть вигляд еліпсів,
центри яких збігаються з точками
і
.
Зауважимо, що великі осі еліпсів
розміщені перпендикулярно до осі
.
Слід пригадати розміщення еліпса 1 на
рис.10.9. Побудова завершується проведенням
контурних твірних зовнішньої поверхні
циліндра, дотичних до його основ. Щоб
можна було бачити циліндричний отвір,
вирізано 1/4
частину тіла
по осях XpOp
і ZpOp.
Рисунок 10.24
Рисунок 10.25
Побудова практичної прямокутної диметрії зрізаної піраміди з вертикальним призматичним отвором (рис.10.26) та зрізаного конуса з вертикальним призматичним отвором (рис.10.27) подана без пояснення. Слід звернути увагу, що по осі OpYp при побудові прямокутної диметрії натуральний розмір зменшується вдвічі.
На рис.10.28 подано зображення фігури в косокутній фронтальній диметрії.
Рисунок 10.26 Рисунок 10.27 Рисунок 10.28
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
У чому перевага аксонометричних проекцій порівняно з прямокутними?
У чому суть аксонометричного проекціювання?
Назвіть основні види аксонометричних проекцій.
У чому полягає відмінність між прямокутними та косокутними аксонометричними проекціями?
Як розташовують аксонометричні осі у прямокутній ізометрії? у прямокутній диметрії?
Які коефіцієнти спотворення для прямокутної ізометрії? для прямокутної диметрії?
Як побудувати коло у прямокутній ізометрії, якщо площина його паралельна горизонтальній? – фронтальній?- профільній площині проекцій?
Дайте відповідь на таке ж запитання для прямокутної диметрії та косокутної фронтальної диметрії.
Як виконується штриховка розрізів у ізометрії та диметрії?
Побудуйте прямокутну ізометричну проекцію:
а) квадрата, що лежить у фронтальній площині проекцій;
б) кола, розміщеного в горизонтальній площині проекцій.
Побудуйте прямокутну диметричну проекцію трикутника, що лежить у горизонтальній
площині проекцій.
Побудуйте прямокутну ізометрію правильної чотирикутної піраміди, яка має дві фронтально-проекціюючі грані.