
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
10.2 Прямокутна ізометрична проекція
На рис.10.3 показано положення аксонометричних осей;
вони розташовані одна відносно іншої під однаковим
кутом, що дорівнює 1200.
Коефіцієнт спотворення по осях Xp,Yp,Zp однаковий
і дорівнює 0,82.
Для спрощення побудови рекомендується
ізометричну проекцію виконувати, взявши коефіцієнт
спотворення по осях Xp,Yp,Zp рівним одиниці,
тобто без спотворення. Таку ізометрію інколи називають Рисунок 10.3
практичною (зведеною).
На рис.10.4 побудовано зображення
відрізка AB у практичній (без спотворення
по осях) ізометрії за його заданими
прямокутними проекціями A1B1 та A2B2.
Побудова зводиться до побудови
ізометричних проекцій двох точок
A і B. Для цього відкладаємо на
аксонометричній осі Xp відрізки
OpAxp=OAx і OpBxp=OBx, а на прямих,
паралельних осям Yp і Zp - відповідно
відрізки AxpA1p=AxA1, BxpB1p=BxB1 і Рисунок 10.4
A1pAp=AxA2, B1pBp=BxB2. Сполучивши
точки Ap і Bp, отримаємо наочне зображення відрізка AB у практичній ізометрії.
Оскільки плоска фігура має два виміри, то в побудові її аксонометричної проекції використовують дві осі залежно від того, якій площині проекцій фігура паралельна. Якщо фігура паралельна площині проекцій П1 використовують осі X і Y, при паралельності площині П2 – осі X і Z, при паралельності площині П3 - осі Y і Z.
Будуючи аксонометричну проекцію квадрата або прямокутника, доцільно осі координат сумістити зі сторонами цих фігур.
На рис.10.5 показано побудову в ізометрії квадрата, що лежить у горизонтальній (рис.10.5,а), фронтальній (рис.10.5,б), та профільній (рис.10.5,в) площинах проекцій.
а б в
Рисунок 10.5
На рис.10.6 побудовано ізометрію трикутника ABC, що лежить у горизонтальній площині проекцій, причому вісь X суміщена зі стороною AC.
Коли плоска фігура має дві взаємно перпендикулярні осі симетрії, то їх доцільно взяти за осі координат.
На рис.10.7 побудовано в ізометрії правильний шестикутник, що розташований у горизонтальній площині проекцій. Спочатку побудовано осі OpXp і OpYp. Відкладаємо по осі OpXp вліво і вправо від точки Op відрізки OpAp=OA і OpDp=OD. По осі OpYp вліво і вправо відкладаємо відрізки Op1p=O1 і Op2p=O2. Через знайдені точки 1p і 2p проводимо прямі, паралельні осі OpXp, і на них в обидва боки від точок 1p і 2p відкладаємо половину довжини сторони шестикутника. Сполучаючи прямими побудовані вершини шестикутника, дістанемо його ізометричну проекцію ApBpCpDpEpFp.
Слід звернути увагу на те, що в ізометрії, як і на комплексному кресленні, протилежні сторони шестикутника повинні бути паралельні між собою.
З рис.10.7,б бачимо, що сторони шестикутника, які не паралельні координатним осям, мають різну величину спотворення.
Отже, коли який-небудь відрізок прямої не паралельний координатній осі, то будувати його в ізометрії (як і в іншій аксонометричній проекції) треба за координатами кінцевих точок відрізка, бо величина спотворення довільного напрямку нам невідома.
а б
Рисунок 10.6 Рисунок 10.7
Побудову практичної ізометричної проекції правильної шестикутної піраміди за заданими прямокутними проекціями подано на рис.10.8.
Проводимо прямі X,Y,Z, які вважаємо осями натуральної системи координат; за початок осей координат беремо точку O (рис.10.8,а).Проводимо аксонометричні осі Xp,Yp,Zp (рис.10.8,б). Вимірявши на прямокутному кресленні натуральні координати вершин основи піраміди (точки 1,2,3,4,5,6) та її вершини (точка S), побудуємо їх аксонометричні проекції (точки 1p,2p,3p,4p,5p,6p,Sp). Щоб дістати ізометричну проекцію піраміди, сполучаємо побудовані точки відрізками прямих ліній у тій самій послідовності, в якій їх з”єднано на прямокутних проекціях.
Кола, розміщені в площинах рівня, зображаються на аксонометричну площину проекцій у вигляді однакових еліпсів, великі осі яких розміщені: у еліпса 1 - під кутом 900 до осі Yp; у еліпса 2 - під кутом 900 до осі Zp, тобто горизонтально, у еліпса 3 - під кутом 900 до осі Xp (рис.10.9). Еліпс 1 розміщений у фронтальній, еліпс 2 - у горизонтальній і еліпс 3 - у профільній площині рівня. Для всіх трьох еліпсів під час побудови ізометричної проекції без спотворення по осях Xp,Yp,Zp великі осі дорівнюють 1,22, а малі - 0,7 діаметра кола.
Побудова приведеної ізометричної проекції прямого кругового циліндра, що заданий своїми прямокутними проекціями, подана на рис.10.10.
Вісь обертання циліндра прийнято за аксонометричну вісь Zp і відкладено на ній від точки Op справжню висоту циліндра . Кола основ циліндра мають форму
Рисунок 10.8
еліпсів,
центри яких збігаються з точками
і
.
Великі осі еліпсів, що дорівнюють
1,22d,
розміщені на перпендикулярах до осі
OpZp,
малі осі, що дорівнюють 0,7d,
збігаються з віссю OpZp.
Провівши контурні твірні поверхні
циліндра, дотичні до його основ,
закінчуємо побудову ізометричної
проекції циліндра.
Рисунок 10.9 Рисунок 10.10