
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
9.5 Переріз конуса площиною
Бічну поверхню конуса отримують при обертанні відрізка твірної навколо осі, яка перетинає твірну в кожному своєму положенні. Конусом називається тіло, обмежене конічною бічною поверхнею і площиною, що перерізує усі його твірні. Перпендикуляр, опущений з вершини на площину основи, називається висотою конуса. Конуси поділяються на прямі й похилі. Прямим коловим називається конус, в основі якого лежить коло, а висота проходить через центр основи.
Залежно від напрямку січної площини в перерізі прямого колового конуса можна одержати такі фігури:
коло, якщо січна площина паралельна основі конуса (рис.9.15,а);
трикутник, якщо січна площина проходить через вершину конуса (рис.9.15,б);
еліпс, якщо січна площина нахилена до осі під кутом, більшим від кута нахилу твірної до осі (рис.9.15,в);
параболу, якщо січна площина паралельна твірній конуса, тобто нахилена до осі конуса під кутом, більшим від кута нахилу твірної до осі, і не проходить через вершину конуса (рис.9.15,г);
гіперболу, якщо січна площина паралельна двом твірним конуса, тобто нахилена до осі під кутом, меншим від кута нахилу твірної до осі, і не проходить через вершину або паралельна осі (рис.9.15,д).
а б
в г д
Рисунок 9.15
Як було сказано вище, якщо січна площина нахилена до осі під кутом, більшим від кута нахилу твірної до осі, в перерізі отримуємо еліпс. На рис.9.16 фронтально-проекціююча площина Ф перетинає конус по еліпсу, фронтальна проекція якого розташована на фронтальному сліду Ф2.
Для побудови горизонтальної проекції контура фігури перерізу горизонтальну проекцію основи конуса (коло) поділено на 8 рівних частин. Через точки поділу на горизонтальній і фронтальній проекціях проведено допоміжні твірні. Спочатку знаходять фронтальні проекції точок перетину A2,B2,...,H2, що лежать на сліду Ф2. Далі за допомогою ліній зв’язку знайдено їх горизонтальні проекції. Наприклад, горизонтальна проекція точки B, розташованої на твірній S2, проекціюється на горизонтальну проекцію цієї ж твірної в точку B1.
Щоб побудувати горизонтальну проекцію точки C, що належить профільному ребру S3, спочатку будують профільну проекцію C3 на S333, а потім C1 на S131.
Знайдені горизонтальні та профільні проекції точок контура перерізу сполучають за допомогою лекала. Справжній вигляд фігури перерізу у даному прикладі (рис.9.16) знайдений способом плоскопаралельного переміщення.
Як було зауважено вище, на фронтальній площині проекцій фігура перерізу - еліпс зображається у вигляді прямої A2E2, що збігається зі слідом Ф2. Ця пряма є великою віссю еліпса. Мала вісь еліпса перпендикулярна до великої осі і проходить через її середину. У даному прикладі малою віссю є відрізок KM.
Рисунок 9.16
На рис.9.17 січна площина паралельна лівій крайній твірній конуса, тому в перерізі буде парабола.
Побудова точок, що належать фігурі перерізу, виконується аналогічно попередньому прикладу. Але крім твірних січна площина перетинає основу конуса в точках 1 і 2.
Справжній вигляд фігури перерізу визначено суміщенням (площина разом з фігурою перерізу суміщена з горизонтальною площиною проекцій). Фігура перерізу обмежена параболою і відрізком 12.
Як
було зауважено вище, якщо січна площина
паралельна двом твірним конуса, то
фігура перерізу обмежена гіперболою
і відрізком. На рис.9.18 січна площина -
фронтальна (
- горизонтальний слід площини).
Горизонтальна проекція фігури перерізу збігається зі слідом . Фронтальну проекцію фігури перерізу побудовано за точками перетину твірних зі слідом площини . На рис.9.18 побудовано точки D і E перетину відповідно твірних S1 і S2 зі слідом площини. Основу конуса – коло площина перетинає в точках A і B. Точка C - вершина гіперболи; побудована як точка перетину твірної S3 зі слідом (спочатку визначено C1, потім C3 і C2).
Сполучивши плавною кривою лінією точки A2, D2, C2, E2, B2 і прямою лінією точки A2 і B2, дістаємо фронтальну проекцію фігури перерізу конуса фронтальною площиною.
Слід зауважити, що фронтальна проекція є справжнім виглядом фігури перерізу.
Рисунок 9.17 Рисунок 9.18