
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
9 Пареріз геометричних тіл площинами
9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
Деталь будь-якої форми можна уявити як сукупність окремих геометричних тіл. Такими тілами, зокрема, є багатогранники та тіла обертання.
Геометричні тіла, обмежені плоскими багатокутниками, називаються багатогранниками (рис.9.1). Ці багатокутники називаються гранями. Лінії перетину граней називаються ребрами. Точки перетину ребер називаються вершинами.
Тіла обертання обмежені поверхнями, які утворюються в результаті обертання будь-якої лінії навколо нерухомої осі (рис.9.2). Лінія, яка при своєму русі утворює поверхню, називається твірною.
Найбільш поширені такі тіла обертання як циліндр, конус, куля.
Деталі машин і приладів здебільшого мають форми, які являють собою різноманітні геометричні поверхні, перерізані площинами (рис.9.3). Задачі побудови проекцій таких перерізів нерідко зустрічаються при виконанні креслень деталей машин.
Рисунок 9.1 Рисунок 9.2 Рисунок 9.3
При перетині багатогранника площиною (наприклад, призми, піраміди) у перерізі отримують багатокутник з вершинами, розташованими на ребрах багатогранника.
При перетині площиною тіл обертання (наприклад, циліндра, конуса) фігура перерізу переважно обмежена кривою лінією. Точки цієї кривої знаходять, використовуючи допоміжні лінії - прямі або кола, які будуються на поверхні тіла. Точки перетину цих ліній з січною площиною будуть шуканими точками контура криволінійного перерізу.
9.2 Переріз призми площиною
Призмою називається багатогранник, у якого дві грані (основи) – рівні багатокутники з відповідно паралельними сторонами, а бічні грані у загальному випадку – паралелограми.
Призма є прямою, коли бічні ребра перпендикулярні до основи, і похилою, коли не перпендикулярні. Бічні грані прямої призми – прямокутники, похилої – паралелограми. Правильною є призма, в основі якої лежить правильний багатокутник. Коли в основі призми лежить прямокутник або паралелограм, вона називається паралелепіпедом.
Фігурою перерізу прямої трикутної призми фронтально-проекціюючою площиною Ф (Ф2 – фронтальний слід площини) є трикутник ABC (рис.9.4).
Для побудови проекцій фігури перерізу знаходять проекції точок перетину
площини Ф з ребрами призми і сполучають
їх прямими лініями. Фронтальні проекції
цих точок отримують при перетині
фронтальних проекцій ребер призми з
фронтальним слідом Ф2 січної площини Ф
(точки A2 ,В2 ,С2).
Горизонтальні проекції точок перетину
A1 ,В1 ,С1 збігаються з горизонтальними
проекціями бічних ребер. Маючи дві
проекції цих точок, за допомогою ліній
зв'язку знаходять профільні проекції
точок A3,B3,C3. Отримані точки
сполучають прямими лініями і дістають
профільну проекцію фігури перерізу. Рисунок 9.4
Справжній вигляд фігури перерізу можна визначити будь-яким способом: обертанням, суміщенням чи заміною площин проекцій.
У цьому прикладі (рис.9.4) застосовано спосіб заміни площин проекцій. Горизонтальна площина проекцій замінена новою П5, причому вісь X1 (для спрощення побудов) збігається з фронтальним слідом площини Ф2.
Для побудови нової проекції довільної точки фігури перерізу (наприклад, точки A) необхідно виконати такі побудови. З точки A2 проводять перпендикуляр до нової осі X1 і відкладають на ньому відстань від попередньої осі X до горизонтальної проекції точки A1 ; на кресленні відстань позначена фігурною дужкою. Отримують точку А5. Аналогічно знаходять точки В5 і С5. Сполучивши прямими лініями нові проекції A5, B5, C5, дістають справжній вигляд фігури перерізу.
На рис.9.5 пряма чотирикутна
призма перерізана горизонтально-
проекціюючою площиною Г ( Г1 -
горизонтальний слід площини).
Фігурою перерізу є плоский
чотирикутник ABDC. Спочатку
визначено горизонтальні проекції
A1,B1 і C1,D1 точок перетину
відповідно сторін верхньої та
нижньої основи призми з даною
площиною Г. Фронтальні проекції
цих точок знаходяться на
відповідних фронтальних проекціях
сторін основ призми.
Профільні проекції точок
A3 ,B3 ,C3 ,D3 побудовано відомим
способом.
Справжню величину фігури Рисунок 9.5
перерізу визначено способом заміни площин проекцій.
Фронтальна площина проекцій замінена новою П4, нову вісь X1 проведено через слід Г1 . Далі побудова зрозуміла з креслення.
На рис.9.6 правильна шестикутна призма перерізана фронтально-проекціюючою площиною Ф ( Ф2 - фронтальний слід площини).
Слід звернути увагу, що площина перетинає не лише бічні ребра, а й верхню основу призми.
Справжній
вигляд фігури перерізу
визначено плоскопаралельним переміщенням.
Рисунок 9.6