
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
8 Способи перетворення проекцій
У кресленні доводиться визначати справжні розміри фігури (наприклад, фігури перерізу тіла площиною) або її окремих елементів (наприклад, визначення справжніх величин ребер піраміди для побудови розгортки її поверхні). При розміщенні фігури паралельно будь-якій площині проекцій вона проеrціюється на цю площину у справжню величину. Способи перетворення проекцій дають можливість перевести задану фігуру із загального положення в окреме по відношенню до площин проекцій.
Це досягається:
- способом заміни площин проекцій;
- способом обертання.
8.1 Спосіб заміни площин проекцій
Суть способу: введення додаткових площин проекцій так, щоб плоский геометричний образ, не змінюючи свого положення у просторі, виявився в якомусь особливому положенні (зокрема, у положенні рівня чи проекціюючому) в новій системі площин проекцій. Тобто, положення точок, ліній, плоских фігур у просторі залишається незмінним, а задана система площин проекцій доповнюється іншими, які утворюють з базовими площинами або між собою систему взаємно перпендикулярних площин.
При
заміні фронтальної площини проекцій
П2
новою площиною П4
горизонтальна
проекція точки А1
залишається
незмінною (рис.8.1). Щоб визначити нову
фронтальну проекцію А4,
треба з горизонтальної проекції опустити
перпендикуляр на нову вісь ОХ1
і відкласти на ньому відрізок А4Аx1,
що дорівнює відстані заміненої проекції
від попередньої осі ОХ,
тобто А2Аx
(координату
заданої
точки А).
Рисунок 8.1
При
заміні горизонтальної площини проекцій
П1
новою
площиною П5
фронтальна
проекція точки В2
залишається незмінною (рис.8.2). Для
побудови нової горизонтальної проекції
В5,
треба з В2
опустити перпендикуляр на нову вісь
ОХ1
і відкласти на ньому відрізок В5Вx1,
що дорівнює координаті
заданої
точки В
(відрізок В1Вx).
Щоб знайти справжню величину відрізка прямої:
1) замінюють фронтальну площину проекцій П2 новою П4 так, щоб вона була паралельна відрізку АВ (рис.8.3) і П4 П1. При цьому нова вісь 0Х1 // А1В1. На площину П4 відрізок спроекціюється у справжню величину A4B4;
2) замінюють горизонтальну площину проекцій П1 новою П5 так, щоб вона була паралельна відрізку CD (рис.8.4) і П5 П2.
При
цьому нова вісь ОХ1
C2D2..
На площину П5
відрізок спроекціюється у справжню
величину C5D5.
Рисунок 8.2 Рисунок 8.3 Рисунок 8.4
Щоб побудувати справжню величину плоскої фігури, яка займає проекціююче положення, треба нову площину проекцій вводити паралельно площині плоскої фігури. При цьому на нову площину плоска фігура спроекціюється у справжню величину, оскільки вона буде переведена у площину рівня.
На рис.8.5 визначено справжню величину чотирикутника АВСD, який займає горизонтально-проекціююче положення. Фронтальну площину проекцій П2 замінено новою П4, яка паралельна площині чотирикутника, при цьому нова вісь ОХ1 паралельна горизонтальному сліду-проекції площини чотирикутника. A4B4C4D4 - справжня величина чотирикутника.
На рис.8.6 визначено справжню величину трикутника КМN, який займає фронтально-проекціююче положення. Горизонтальну площину проекцій П1 замінено новою П5. Нова вісь ОХ1 паралельна сліду-проекції трикутника. К5М5N5 - справжня величина трикутника.
Рисунок 8.5 Рисунок 8.6