
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
Прямі, котрі паралельні або перпендикулярні до площин проекцій, називаються прямими окремого (особливого, часткового) положення.
Пряма, паралельна площині проекцій, називається прямою рівня, а перпендикулярна до площини проекцій - проекціюючою.
У свою чергу прямі рівня діляться на:
а) горизонтальні прямі, паралельні П1. Фронтальна проекція такої прямої паралельна осі ОХ, профільна - паралельна осі ОУ. На горизонтальну площину проекцій пряма проекціюється у справжню величину (рис.7.8);
Рисунок 7.8
б) фронтальні прямі, паралельні П2. Горизонтальна проекція такої прямої паралельна осі ОХ, профільна - осі 0Z; на фронтальну площину проекцій пряма проекціюється у справжню величину (рис. 7.9);
Рисунок 7.9
в) профільні прямі, паралельні П3. Горизонтальна проекція прямої паралельна осі ОУ, фронтальна - паралельна осі OZ; на профільну площину проекцій пряма проекціюється у справжню величину (рис. 7.10).
Рисунок 7.10
Проекційні прямі поділяються:
а) горизонтально-проекціюючі, що перпендикулярні до горизонтальної площини проекцій. Горизонтальна проекція такої прямої вироджується у точку, на П2 і П3 пряма проекціюється у справжню величину (рис.7.11).
б) фронтально-проекціюючі, що перпендикулярні до фронтальної площини проекцій. Фронтальна проекція такої прямої вироджується у точку, на П1 і П3 пряма проекціюється у справжню величину (рис.7.12).
Рисунок 7.11
Рисунок 7.12
в) профільно-проекціюючі, що перпендикулярні до профільної площини проекцій. Профільна проекція такої прямої вироджується в точку; на П1 і П2 пряма проекціюється у справжню величину (рис.7.13).
Рисунок 7.13
Якщо пряма лежить у площині проекцій, то одна її проекція збігається з самою прямою, а дві інші - з осями. Наприклад, пряма АВ лежить у площині П1 (рис.7.14). Її горизонтальна проекція А1В1 збігається з прямою АВ, фронтальна А2В2 - лежить на осі ОХ, профільна А3В3 - на осі ОУ.
Пряма може лежати і на осі проекцій. Тоді одна її проекція збігається з самою прямою, а дві інші проекції лежать у початку осей проекцій - точці О.
Рисунок 7.14
7.7 Проекціювання площини.
Положення площини відносно площин проекцій
Щоб навчитися читати креслення і будувати зображення складних технічних форм, треба вміти аналізувати різні положення площини у просторі.
На комплексному кресленні площина може бути задана:
а) трьома точками, що не лежать на одній прямій (рис.7.15,а);
б) прямою і точкою, що не належить цій прямій (рис.7.15,б);
в) двома перетинними прямими (рис.7.15,в);
г) двома паралельними прямими (рис.7.15,г);
д) плоскою фігурою (трикутником, чотирикутником, колом) (рис.7.15,д);
е)
слідами (рис.7.15,е).
Слід
площини - це пряма, по якій площина
перетинає
площину
проекцій.
Сліди позначаються:
- горизонтальний;
- фронтальний;
-
профільний.
За розташуванням у просторі розрізняють площини загального (довільного) та особливого (часткового, окремого) положення.
Якщо площина не перпендикулярна і не паралельна ні до однієї з площин проекцій, вона називається площиною загального положення (див. рис.7.15,а - е).
Рисунок 7.15
Площини особливого положення поділяються на площини рівня і проекціюючі.
Площина рівня паралельна одній (перпендикулярна до двох інших) площині проекцій. Розрізняють три види площин рівня:
а) горизонтальну, тобто паралельну горизонтальній площині проекцій П1. Якщо така площина задана плоскою фігурою (або плоска фігура лежить у такій площині), то на П1 ця плоска фігура проекціюється у справжню величину (рис.7.16 ). На дві інші площини проекцій площина проекціюється відрізками прямих; ці відрізки називаються слідами-проекціями площини;
б) фронтальну, паралельну фронтальній площині проекцій П2. Якщо така площина задана плоскою фігурою, то на П2 вона проекціюється у справжню величину, а на інші - відрізками прямих (слідами-проекціями) (рис.7.17);
в) профільну, паралельну профільній площині проекцій П3. Якщо така площина задана плоскою фігурою, то на П3 вона проекціюється у справжню величину, а на інші площини проекцій - відрізками прямих (рис.7.18).
Рисунок 7.16 Рисунок 7.17 Рисунок 7.18
Проекціюючою називається площина, перпендикулярна до однієї з площин проекцій. Розрізняють три види проекціюючих площин:
а) горизонтально-проекціюючу, перпендикулярну до горизонтальної площини проекцій (рис.7.19). Горизонтальна проекція такої площини - відрізок (слід-проекція);
б) фронтально - проекціюючу, перпендикулярну до фронтальної площини проекцій (рис.7.20). Фронтальна проекція площини- відрізок;
в) профільно - проекціюючу, перпендикулярну до профільної площини проекцій (рис.7.21). Профільна проекція площини - відрізок.
Рисунок 7.19 Рисунок 7.20 Рисунок 7.21
Горизонтальні проекції геометричних елементів, що належать горизонтально проекціюючій площині, збігаються зі слідом-проекцією площини.
Аналогічне формулювання можна дати для геометричних елементів, що лежать у фронтально- або профільно-проекціюючій площині.
На рис.7.22 точка K належить горизонтально - проекціюючій площині, заданій трикутником ABC, на рис.7.23 точка M належить фронтально - проекціюючому чотирикутнику.
Аналогічні властивості мають і площини рівня, оскільки їх ще називають двічі проекціюючими. На рис.7.24 точка A належить горизонтальному кругу, на рис.7.25 точка K належить фронтальному трикутнику ABC.
Рисунок 7.22 Рисунок 7.23
Рисунок 7.24 Рисунок 7.25
У загальному випадку точка лежить у площині, якщо вона лежить на прямій, що належить цій площині.
Пряма лежить у площині, якщо вона проходить через дві точки цієї площини, або через одну точку площини і паралельно іншій прямій, проведеній у площині.
На рис.7.26 точка K належить площині загального положення, заданій трикутником ABC. На рис.7.27 пряма MN належить площині чотирикутника.
Рисунок 7.26 Рисунок 7.27
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Як утворюється комплексне креслення?
2. Як побудувати профільну проекцію точки за відомими її горизонтальною і фронтальною проекціями?
3. Що таке пряма довільного (загального) положення?
4. Які прямі називаються прямими особливого положення?
5. Яка ознака належності на комплексному кресленні точки і прямої лінії?
6. Якими елементами простору можна задати площину?
7. Як може бути розміщена площина відносно площин проекцій?
8. Які площини називаються площинами рівня ? проекціюючими площинами?
9. У чому суть основної властивості проекціюючих площин?