
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
7.3 Комплексне креслення
Розглянемо, як перейти від просторового зображення точки та її проекцій до комплексного креслення.
Залишаючи фронтальну площину проекцій П2 нерухомою, обертають горизонтальну площину проекцій П1 навколо осі ОХ униз на 90°, а профільну П3 - навколо осі OZ вправо на 90° до їх суміщення з фронтальною площиною проекцій. При цьому вісь ОУ неначе розщеплюється, тобто одна її частина (ОУ1) належить П1, а друга (ОУ3) - П3.
Утворене плоске креслення з осями проекцій ОХ, ОУ1, ОУ3, OZ та побудованими проекціями А1, А2, А3 точки А називається комплексним кресленням точки А
(рис. 7.5,б).
Пряма, що сполучає дві проекції точки на комплексному кресленні, називається лінією проекційного зв'язку. Причому горизонтальна А1 і фронтальна А2 проекції точки розміщуються на вертикальній лінії зв'язку, фронтальна А2 і профільна А3 - на горизонтальній лінії зв'язку, горизонтальна А1 і профільна А3 - розміщуються на лініях зв'язку, що перетинаються на бісектрисі кута У1ОУ3, яка називається постійною прямою креслення К (див. рис.7.5,б).
Рисунок 7.5
7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
У кресленні часто виникає потреба будувати третю проекцію деталі за двома відомими. Щоб виконати це, треба вміти будувати третю проекцію точки за двома відомими. Для такої побудови існує три способи:
проекційний спосіб (рис.7.6,а). З фронтальної проекції А2 проводять горизонтальну лінію проекційного зв'язку. З горизонтальної проекції А1 опускають перпендикуляр на вісь ОУ1 , отримують точку Ау1 і за допомогою циркуля знаходять на осі ОУ3 положення точки Ау3.
Точку Ау3 можна знайти і за допомогою рівнобедреного прямокутного трикутника Аy1ОАy3. З цієї точки проводять вертикальну лінію зв'язку до перетину з горизонтальною лінією, проведеною з А2. Аз - профільна проекція точки;
координатний спосіб (рис.7.6,б). З А2 проводять горизонтальну лінію зв'язку. Вимірюють відстань від А1 до осі ОХ і відкладають цей відрізок на лінії зв'язку праворуч від точки Аz. Отримують профільну проекцію А3 ;
спосіб з використанням постійної прямої креслення (рис.7.6,в). З фронтальної проекції А2 проводять горизонтальну лінію зв'язку. З горизонтальної проекції А1 проводять горизонтальну лінію зв'язку до перетину в точці Ао з постійною прямою К, тобто з бісектрисою кута Y1OY3. Провівши з Ао вертикальну пряму до перетину з горизонтальною лінією, проведеною з точки А2 , отримуємо профільну проекцію А3.
а б в
Рисунок 7.6
7.5 Три проекції відрізка прямої
Відомо, що пряма лінія визначається двома точками, що належать їй. Маючи горизонтальні, фронтальні й профільні проекції точок А і В і сполучивши їх однойменні проекції прямою лінією, отримаємо проекції відрізка АВ: горизонтальну А1В1, фронтальну А2В2, профільну А3В3 (рис.7.7,а).
Комплексне креслення (рис.7.7,б) дає можливість зробити висновок про розташування прямої в просторі. Дивлячись на фронтальну проекцію А2В2, бачимо, що точка В2 розташована вище, ніж точка А2; це означає, що точка В у просторі розташована вище, ніж точка А. Точка А у просторі розташована далі від фронтальної площини проекцій П2, ніж точка В. Це видно з проекції А1В1: точка В1 розташована ближче до осі ОХ, ніж точка А1. З комплексного креслення робимо висновок, що точка А у просторі знаходиться далі від П3, ніж точка В.
Таким чином, дістаємо уяву про розташування прямої в просторі: віддаляючись від нас, вона піднімається вгору.
Пряма АВ (рис.7.7) не паралельна і не перпендикулярна ні до однієї з площин проекцій. Така пряма називається прямою загального (довільного) положення. Вона нахилена до всіх трьох площин проекцій під гострими кутами. Слід зауважити, що жодна з проекцій такої прямої не дорівнює довжині цієї прямої в просторі.
Якщо точка лежить на прямій, то її проекції лежать на однойменних проекціях цієї прямої й на спільній лінії проекційного зв’язку.
а б
Рисунок 7.7