
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
На рис.4.17,а коло радiуса R подiлено на три рiвнi частини. З точки D, як із центра, радiусом R проведено дугу, яка перетинає коло в точках M i N, подiливши його на три рiвнi частини. Сполучивши точки M, N i C, дiстаємо правильний вписаний трикутник.
Аналогiчно коло може бути подiлено на три рiвні частини з будь-якої точки кола, наприклад, з точки A (рис.4.17,б) або точки C (рис.4.17,в).
а б в
Рисунок 4.17
4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
На рис.4.18,а з кiнцiв A i B горизонтального дiаметра радiусом кола проводять дуги, якi засiкають коло в точках 1,2,3,4. Сполучивши точки А,1,2,В,4,3, дiстають правильний вписаний шестикутник.
На рис.4.18,б радiусом кола проведено дуги з кiнцiв C i D вертикального дiаметра i побудовано правильний шестикутник.
На рис.4.19 побудовано правильний дванадцятикутник, провiвши радiусом кола дуги з точок А,В,C i D.
а б
Рисунок 4.18 Рисунок 4.19
4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
За допомогою косинцiв i рейсшини можна подiлити коло на три (рис.4.20,а), чотири (рис.4.20,б), шiсть (рис.4.20,в), вiсiм (рис.4.20,г) i дванадцять (рис.4.20,д) рiвних частин.
Самостiйно розгляньте i пояснiть рисунки.
Рисунок 4.20
4.5 Побудова похилу та конусностi
Нахил однiєї лiнiї вiдносно iншої, розташованої переважно горизонтально або вертикально, характеризує величину, яка називається похилом.
Для
визначення похилу прямої t,
нахиленої до горизонтальної прямої
пiд кутом
(C
- точка перетину цих прямих), беруть на
прямiй t
довiльну точку A
(рис.4.21) i з неї опускають перпендикуляр
на пряму
.
Вiдношення AB/BC,
виражене простим дробом або у процентах,
i показує похил прямої t
до
прямої
.
Позначається
похил на кресленнi знаком
(див.рис.4.21). Щоб побудувати заданий
похил, наприклад 1:5, на горизонтальнiй
прямiй вiдкладають п'ять рiвних довiльних
вiдрiзкiв a
(рис.4.22,а),
якi складають вiдрiзок AB.
Потiм з кiнця B
встановлюють перпендикуляр ВС
завдовжки
a.
Сполучивши точки C
i A,
матимемо лiнiю, побудовану з похилом
1:5.
На рис.4.22,б показано побудову похилу 12%. Будують горизонтальну пряму MN=100 од. З точки M ставлять перпендикуляр до MN, на якому вiдкладають вiдрiзок MK=12 од. Сполучивши точки K i N, дiстають похил 12%.
а б
Рисунок 4.21 Рисунок 4.22
Поверхнi багатьох виробiв мають рiзнi похили. Розглянемо креслення полички швелера (рис.4.23). За розмiрами h, b, d, узятими зі стандарту, креслять основний контур швелера. Визначаючи розмiр (b-d)/2, знаходять точку Е i вiдкладають вiд неї величину t=DE. Через знайдену точку E проводять пряму з похилом 10%. Це можна зробити двома способами:
1-й спосiб. На основi полички швелера вiдкладають вiдрiзки AC=10 та AB=1 i через точку E проводять пряму, паралельну гiпотенузi BC.
2-й спосiб. На вiльному мiсцi креслення проводять лiнiї MP та NP, якi мають похил 10% i через точку E проводять пряму, паралельну NP.
Конусність визначають як відношення різниці
діаметрів двох поперечних перерізів конуса до
до відстані між ними (рис.4.24)
Конусність можна подати простим дробом
або у процентах.
Позначається конусність на кресленні
знаком (див.рис.3.23).
Рисунок 4.23
Рисунок 4.24
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВIРКИ
1. Як подiлити вiдрiзок на 4 i 8 рiвних частин?
2. Як подiлити вiдрiзок на 3,5,9 рiвних частин?
3. Як побудувати перпендикуляр до прямої з точки, що лежить поза цiєю прямою? що лежить на цiй прямiй?
4. Як подiлити кут на двi рiвнi частини?
5. Як подiлити прямий кут на три рiвнi частини?
6. Як вписати в коло правильний трикутник, шестикутник, восьмикутник?
7. Що таке похил? Як вимiрюють величину похилу?
8. Як позначають похил на кресленнях?
9. Через точку проведiть пряму з похилом 14% до горизонтального напряму.
10. Що таке конуснiсть? Як вимiрюють величину конусностi?
11. Як позначають конуснiсть на кресленнях?