
- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
4.3 Побудова I поділ кутiв
4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
Нехай треба побудувати кут, що дорiвнює куту BAC (рис.4.7). З вершини А довiльним радiусом R проводять дугу, яка iз стороною AC перетинається в точцi M, а із стороною AB - в точцi N. З точки А1 прямої А1В1 цим самим радiусом проводять дугу, яка перетинає A1B1 в точцi N1. Радiусом R1, що дорiвнює величинi хорди MN, з точки N1 ,як з центра, проводять другу дугу до перетину з дугою радiуса R у точцi M1. Кут M1A1N1 дорiвнює куту MAN.
4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
За допомогою транспортира будують тi кути, якi не можна побудувати косинцем. Нехай на прямiй у точцi A треба побудувати кут, що дорiвнює 360 (рис.4.8). Для цього центр пiвкола транспортира (точку О) сумiщують з точкою A, а його початкову пряму з прямою . По шкалi транспортира проти подiлки 360 фiксують точку В i через точки A i B проводять другу сторону шуканого кута.
Аналогiчно i вимiрюють кути за допомогою транспортира.
Рисунок 4.7 Рисунок 4.8
4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
Двома косинцями (одного з кутами 450 i другого з кутами 300 i 600) разом з лiнiйкою або рейсшиною можна побудувати кути, кратнi 150. На рис.4.9 видно, як при рiзноманiтних положеннях косинцiв та лiнiйки можна побудувати кути 150,300, 450, 600, 750, 900, 1050, 1200, 1350, 1500,1650 .
Рисунок 4.9
4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
Нехай треба подiлити кут ABC на двi рiвнi частини (рис.4.10,а). З вершини B кута довiльним радiусом R проводять дугу, яка перетинає сторони кута в точках 1 i 2. Iз знайдених точок, як iз центрiв, роблять двi засiчки радiусом, бiльшим вiд половини вiдстанi мiж точками 1 i 2. Пряма BD подiляє кут ABC на двi рiвнi частини, тобто є бiсектрисою цього кута.
На рис.4.10,б кут ABC подiлено на 4 рiвні частини.
а б
Рисунок 4.10
4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
На рис.4.11 прямий кут BAC подiлено на три рiвні частини. Спочатку довiльним радiусом R з вершини A прямого кута проведено дугу, яка перетинає сторони кута в точках 1 i 2. Iз знайдених точок цим самим радiусом проводять дуги до перетину з дугою 12 у точках D i E. Прямi AD i AE дiлять прямий кут на три рiвнi частини.
На рис.4.12 побудовано кут, що дорiвнює 150. Використано вищенаведену побудову.
На рис.4.13 прямий кут подiлено на три рiвнi частини за допомогою косинця з кутами 300 i 600.
Рисунок 4.11 Рисунок 4.12 Рисунок 4.13
4.4 Поділ кола на рiвнi частини.
Побудова правильних вписаних багатокутникiв
4.4.1 Поділ кола на чотири рiвнi частини
На рис.4.14 два взаємно перпендикулярних дiаметри AB i AC дiлять коло на чотири рiвні частини. Сполучивши точки A,B,C,D, дiстають квадрат.
4.4.2 Поділ кола на вiсiм рiвних частин
Два взаємно перпендикулярних дiаметри AB i DC (рис.4.15) дiлять коло на чотири рiвні частини. Дуги кола мiж точками A i C, B i C дiлять навпiл за допомогою циркуля або транспортира. Через знайденi точки i центр кола проводять прямi до перетину з протилежною частиною кола. Коло подiлиться на вiсiм рiвні частин. Сполучивши точки подiлу прямими, дiстають правильний восьмикутник.
4.4.3 Поділ кола на п'ять рiвних частин
Горизонтальний радiус OB кола дiлять на двi рiвнi частини (рис.4.16). Беручи знайдену точку O1 за центр, проводять дугу радiусом, що дорiвнює вiдрiзку O1C. Ця дуга перетинає горизонтальний дiаметр в точцi K. Вiдрiзок CK i є стороною вписаного п'ятикутника. На рис.4.16 побудовано правильний п'ятикутник.
Рисунок 4.14 Рисунок 4.15 Рисунок 4.16