Я.В.Василишин, В.Я.Василишин, О.Т.Драганчук, Л.Є.Шкіца

ІНЖЕНЕРНА ГРАФІКА

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Івано-Франківськ, 2003

ІНЖЕНЕРНА ГРАФІКА

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина

Івано-Франківськ, 2003

УДК 76.02:74

Василишин Ярослав Васильович

Василишин Віталій Ярославович

Драганчук Оксана Теодорівна

Шкіца Леся Євстахіївна

Інженерна графіка

Навчальний посібник

За редакцією канд.техн. наук, професора Я.В.Василишина

Василишин Я.В., Василишин В.Я., Драганчук О.Т., Шкіца Л.Є.

Інженерна графіка: Навчальний посібник. - Івано-Франківськ : Факел, 2003.-256 с.

Навчальний посібник відповідає програмі курсу “Нарисна геометрія. Інженерна та комп’ютерна графіка”. Його особливість у тому, що питання інженерної графіки викладені у тісному взаємозв’язку з державними стандартами та інженерною практикою.

Посібник призначений для студентів інженерно-технічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Іл.489. Табл.51. Бібліогр.

Рецензенти:

Малько Б.Д. – докт.техн.наук, професор, зав. кафедри механіки машин Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Петрина Ю.Д. – докт.техн.наук, професор, зав. кафедри технології нафтогазового машинобудування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Передмова

В умовах виробництва головним носієм конструкторсько-технологічної інформації є креслення - засіб відображення технічної думки та передачі інформації про об’єкт виробничої діяльності. Виконання креслення базується на теоретично обгрунтованих методах побудови зображень, які вивчаються в нарисній геометрії, і на нормативних документах, встановлених Держстандартом України, з урахуванням відповідних положень міждержавних стандартів (державних стандартів колишнього СРСР).

Курс інженерної графіки не може ставити своєю задачею навчити студентів складанню конструкторської документації, яка б повністю відповідала вимогам виробництва. Опанування кресленням, як засобом вираження думки конструктора і як виробничим документом, може бути досягнуто лише внаслідок вивчення низки загальноінженерних і спеціальних дисциплін. У цьому процесі навчальний предмет, що називається інженерною графікою, є однією з перших ступеней. Тому в ньому вивчається тільки частина умовностей, які застосовуються у виробничих кресленнях. Але ця частина, незалежно від способу виконання креслення – ручного, механізованого чи автоматизованого, є своєрідним фундаментом, на якому базується система технічної документації.

Навчальний посібник з інженерної графіки написано на базі багаторічної роботи колективу кафедри інженерної та комп’ютерної графіки Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Автори прагнули викласти тільки найбільш необхідні розділи курсу інженерної графіки не порушуючи його цілісності та логічної послідовності з урахуванням місця курсу в навчальному плані вищого навчального закладу та методики вивчення матеріалу, що склалася на кафедрі.

При написанні посібника автори використовували навчальну та спеціальну літературу, проектно-конструкторську документацію, стандарти СКД ДСТУ та стандарти ЄСКД колишнього СРСР.

Курс інженерної графіки умовно поділено на три частини:

• у першій частині посібника (перший – шостий розділи) подано відомості про види виробів і конструкторських документів, правила оформлення креслень, різноманітні геометричні побудови;

• друга частина (сьомий – одинадцятий розділи) присв’ячена проекціюванню геометричних тіл та їх елементів, аксонометричним проекціям, різновидам зображень – виглядам, розрізам, перерізам;

• у третій частині (дванадцятий – двадцять перший розділи) подано відомості про зображення і позначення різей та стандартних кріпильних виробів, зображення рознімних та нерознімних з’єднань, робочі креслення, ескізи, читання та деталювання складальних креслень.

В посібнику подано відомості довідкового характеру, які досить часто використовуються в навчальних кресленнях.

Після кожного розділу наведено питання для самоперевірки.