- •Кордабалет та його функції
- •Дивертисмен як музично — хореографічна форма
- •Міманс та мімічний ансамбль. Його використання у балетній виставі
- •Етапи еволюції побутового танцю та її хронологія
- •Методика побудови уроку з історико — побутового танцю
- •Основні принципи рухів у модерн — джаз танці
- •Методи хореографічного навчання
- •Принципи техніки виконання рухів джаз - модерн танцю
- •Постановча та репетиційна робота балетмейстера
- •Види та жанри хореографічного мистецтва
- •Музичне оформлення уроку класичного танцю. Робота викладача з концертмейстером
- •Загальні риси музично — танцювального напрямку “диско”
- •Лібрето, сценарно — композиційний план хореографічного твору
- •Роль музики у створенні хореографічної композиції
- •Етюд як перший етап у становленні балетмейстерського мистецтва
- •Хореографічна мініатюра як одна з форм сучасної хореографії
- •Варіація як музично хореографічна форма
- •Послідовність вправ уроку з імпровізації та контактної імпровізації
- •Дзеркальне відображення руху як спосіб імітаційної взаємодії партнерів у танцювальній імпровізації
- •Унісон як засіб імітаційної взаємодії партнерів у танцювальній імпровізації
- •Неімітаційні засоби взаємодії партнерів у танцювальній імпровізації
- •Принципи музичного оформлення уроку класичного танцю
- •Класичний екзерсис як система рухів
- •Роль рук у класичному танці та їх функції
- •26.Значення підручника а.Я. Ваганової “Основи класичного танцю”
- •27.Класичний танець як виразний засіб сучасних класичних балетів
- •28.Побудова уроку класичного танцю в професійному хореографічному колективі
- •29.Координація як неодмінна умова оволодіння школою класичного танцю
- •30. Па де де (вдвох) (Pas - de — deux) як музично — хореографічна форма. Складові частини.
- •31. Основні положення та вправи в contemporary dance
- •32. Значення традиційних port de bras для розвитку виразності виконання артистів балету
- •33. Основні етапи розвитку модерн — танцю
- •34. Методика проведення заняття класичного танцю
- •35. Сюїта як музично — хореографічна форма
- •36. Методика побудови уроку з джаз — танцю
- •37. Взаємовплив та взаємозбагачення модерн — джаз та класичного танцю
- •38. Репертуар хореографічного колективу. Формування репертуару дитячого хореографічного колективу
- •39. Структура та зміст уроку характерного танцю
- •40. Розвиток характерного танцю на професійній балетній сцені Основними видами танцю в балеті є класичний танець і характерний танець.
- •41. Еволюція технічного виконання у підручнику в.С. Костровицької, о.А. Писарєва “Школа класичного танцю”
- •42.Аналіз навчально — методичного посібника н.П. Базарової, в.П. Мей “Азбука класичного танцю”
- •43. Аналіз підручника м.І. Тарасов “Класичний танець”
- •44. Аналіз навчально — методичних посібників для вищих навчальних закладів
- •45. Різні етапи професійного навчання у методичній літературі з класичного танцю
- •46.Класифікація підпримок у дуетно — класичному танці
- •47. Дуетно — класичний танець як складова фахової підготовки хореографа. Аналіз підручника м.М. Серебренікова “Підтримка в дуетному танці”
- •48. Основа хореографічної драматургії. Тема, ідея, сюжет хореографічного твору
31. Основні положення та вправи в contemporary dance
Контемпорарі денс базується на філософії пластики, руху, знаннях про тіло людини, його фізичні можливості і координованості з психікою. Чимало уваги приділяється роботі в партері (вправи на підлозі), розтяжці (стретчінгу), розслабленню м'язів.
Контемпорарі притаманні виразні, емоційні руху: напруження м'язів з наступним різким розслабленням їх, падіння, підйоми, несподівані завмирання (при цьому ноги найчастіше залишаються випрямленими), що балансують руху. Танцівник контемпорарі не «пурхає», він швидше нерозривно пов'язаний з підлогою, він правильно відчуває свою вагу і тяжіння землі, але відчуття легкості і грації не покидає ні танцюриста під час виконання танцю, ні спостерігача.
Контемпорарі невіддільний від імпровізації, експромту, цьому присвячується багато часу на заняттях. Саме імпровізація дає танцюристові можливість повністю розкритися і проявити себе, демонструючи свою майстерність.
У цьому стилі танцю використовують спеціальні техніки, які направляють на правильність координувати власну свідомість і тіло. І якщо в звичайній танцювальній школі потрібно багато років тренувань для розвитку сили м'язів, то завдяки заняттям йоги, танцюристи Контемпорарі володіють відмінними фізичними можливостями, які потрібні для самовираження в танці.
В процесі навчання танцю у напрямку Contemporary всі вправи будуються від простих переходячи до складних. Основна частина всіх репетицій присвячена техніці розслаблення, вправам у партері (це робота з підлогою), стретчінгу (розтяжок). Вага, зріст і комплектація танцюристів не має величезного значення, так як Contemporary грунтується на знаннях про можливості тіла людини.
Для цього танцювального стилю властиві також чергування напружених м'язів і різкого розслаблення, швидкі зупинки (на прямих ногах), підйоми і падіння і балансування. Спостерігаючи за тими, хто виконує Контемпорарі, створюється враження, що їх начебто тягне вниз, але їх руху легкі і чітку виразність.
Найголовніша частина занять в залі - це вміння імпровізувати. Імпровізація - це синтез всього того, чого навчився танцюрист, і його душевного світу, вміння показати себе у танці, відчувати себе і власне тіло. Танцюристи навчаються техніці вільної та контактної імпровізації, яка приносить задоволення і відчуття польоту в легкому, що зачаровує, вільному Contemporary.
32. Значення традиційних port de bras для розвитку виразності виконання артистів балету
PORT DE BRAS (пір-де-бра, франц., від porter - носити і bras - рука), правильний рух рук в осн. позиціях (закруглені - arrondi або подовжені - allonge) з поворотом або нахилом голови, а також перегином корпусу.
Базовими рухами в Port de bras є нахили, потягування в боки, присідання, перекати на ногах і плавні рухи руками і ногами. Танець виходить енергійним і пластичним.
Виконавці чоловічого танцю, використовуючи Port de bras, підкреслювали бажання своє бажання донести думку, ці рухи набувають нового сенсу. Це дозволяло наповнити новим змістом співучу кантилену танцю, повідомляло йому іншого біль виразного звучання,
У жіночому танці строга, навіть сувора простота ліній широкий спокій поз і поряд з цим чеканность акцентів дозволяє досягти Port de bras.
Не менш важлива була конкретизація танцювальної пластики. Вона викликає до осмисленого жесту і руху, зобов'язувала ясно втілювати думку та почуття у виконанні балетного твору.
