Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
537.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
293.38 Кб
Скачать
  1. Дзеркальне відображення руху як спосіб імітаційної взаємодії партнерів у танцювальній імпровізації

Танцювальна імпровізація — створення хореографічного твору без попередньої підготовки, саме в процесі його виконання. Танцювальна імпровізація народилася з народних обрядів, ігор і свят, а в сучасних танцях включається в професійне мистецтво.

Техніка імпровізації - це техніка сприйняття імпульсів руху і внутрішніх сигналів, техніка релаксації і особливе відчуття партнера, усвідомлення власного тіла, простору і часу в якості елементів, з яких народжується композиція.

В танцювальній імпровізації, в якій задіяні декільна партнерів, існують два види взаємодії: імітаціна і неімітаційна.

Дзеркальне відображення движеий інших людей є основою імпровізації. Навіть у своїх простих формах, коли два танцюриста обличчям один до одного дзеркально повторюють рухи, дзеркальне відображення виявляє навички, істотно необхідні для всієї груповий імпровізації. Здатність сприймати і відтворювати рух розвивається через точне наслідування; здатність відповідати без зволікання виходить з необхідності рухатися синхронно з партнером; здатність зберігати концентрацію підтримується постійної фокусуванням танцюристів один на одного; і виникнення нового руху відбувається з спостереження і реагування на руху інших. Так як повинна бути відтворена кожна деталь, танцюристи також отримують кинестетическое відчуття руху іншого. І, зрештою, ці навички спостереженні та реакції - передмова до групової імпровізації, в якій танцюристи, бачать і сприймає все, що відбувається в цей час, незалежно від розмірів групи.

Процеси ведення, прямування та взаємодії властиві всій імпровізації. Вправи на отзеркаливание, представлені тут, дають можливість випробувати всі ці ролі і потім розвивати їх. Як тільки танцюристи набувають деяку здатність відображати один одного, вони можуть почати грати з різними варіаціями цих рухів. Вони також отримують можливість відбивати більше число танцюристів одночасно через "групове дзеркало".

Ці вправи є центральними в імпровізаційному процесі і можуть бути неодноразово повторені. Вони навіть можуть використовуватися перед початком кожного сеансу, служачи розумової і фізичної розминкою для подальших імпровізацій.

  1. Унісон як засіб імітаційної взаємодії партнерів у танцювальній імпровізації

Танцювальна імпровізація — створення хореографічного твору без попередньої підготовки, саме в процесі його виконання. Танцювальна імпровізація народилася з народних обрядів, ігор і свят, а в сучасних танцях включається в професійне мистецтво.

Техніка імпровізації - це техніка сприйняття імпульсів руху і внутрішніх сигналів, техніка релаксації і особливе відчуття партнера, усвідомлення власного тіла, простору і часу в якості елементів, з яких народжується композиція.

В танцювальній імпровізації, в якій задіяні декільна партнерів, існують два види взаємодії: імітаціна і неімітаційна.

Рухатися в унісон з іншими - це особливе задоволення, можливо, тому що породжує почуття згоди і підтримки - або анонімність.

Унісон, подібно до дзеркального відображення, є вправою для імітації. Однак, пропонуючи масовий рух, унісон простіше і не вимагає такого особистого залучення, ніж більш інтимне "дзеркало". Він зміщує фокус уваги зовні. Рух також вільно розповсюджується в просторі, не обмежуючись уявним дзеркалом. Це означає, що танцюристи можуть досліджувати використання простору в різних контекстах, не зачіпаючи складні рухові комбінації. Простота руху групи в унісон робить використання простору ясно видимим. Практика ретельного спостереження і точної імітації необхідна у вивченні руху, в танцкласі або на репетиціях. Це також основа всієї роботі в груповий імпровізації, яка залежить від спостереження за іншими людьми і реакції на їх дії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]