15 Сукупний, середній та граничний продукт.

Сукупний продукт (ТР) зростає зі збільшенням змінного фактора. Але це зростання затухаюче. Настає момент, коли збільшення змінного фактора призводить до зменшення обсягу виробництва продукції. Тобто виробничий процес настільки перенасичений цим фактором виробницт­ва, шо він не може ефективно використовуватися.

^ Середній (АР) збільшуватиметься до тих пір, поки граничний про­дукт (МР) буде більший за нього. При залученні у виробництво нової порції ресурсу, продуктивність якої більша за середню, збільшиться й середній показник. І навпаки, якшо виявиться, шо гранична продуктив­ність змінного фактора менша, ніж середня, то відповідне залучення зменшить середній показник.

Саме тому максимальне значення середній продукт набуває в точці пе­ретину кривих середнього та граничного продуктів, тобто при

АР = МР.

А граничний продукт досягає свого максимального значення в певній точці, потім починає зменшуватися до нуля і навіть до від’ємних зна­чень.

> Починаючи з певного обсягу збільшення одного з факторів виробни­цтва, при незмінних факторах відбувається зменшення граничного про­дукту цього фактора (закон спадного граничного продукту)

Внесок змінного фактора у виробничий процес обчислюють у показни­ках сукупного, середнього та граничного продуктів у фізичних одиницях

Сукупний фізичний продукт, або сума­рна продуктив­ність змінного фактора (ТР), — це загальна кіль­кість продукції, ви­робленої всіма оди­ницями змінного фак­тора в умовах не­змінності інших фа­кторів. Сукупний про­дукт розглядається як потік продукції за певний період часу

Граничний фізичний продукт, або грани­чна продуктивність змінного фактора (МР), — це приріст сукуп­ного продукту, або додатковий продукт, одержаний від засто­сування додаткової одиниці змінного фа­ктора. Гранична про­дуктивність обчис­люється за формулою МР =∆ТР/L

Середній фізичний продукт, або сере­дня продуктив­ність змінного фактора (АР), — це кількість про­дукції, виготоввле- ної на одиницю за­трат змінного фак­тора. Обчислюється за формулою АР = ТР/L

Закон спадної віддачі полягає в наступному:

починаючи з певного моменту залучення додатко­вої одиниці змінного фактора до незмінних ресур­сів дає граничний продукт, який зменшується на кожну наступну одиницю змінного фактора.

Цей закон, як правило, діє в межах певної техно­логії, тобто в короткостроковому періоді. Зміна технології може спричинити рух кривої сукупного продукту вгору, коли за тієї ж самої кількості ре­сурсів можна одержати більше продукції

16 Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта, карта ізоквант

Двофакторна виробнича функція моделює виробничий процес, у якому змінними є обсяг використання двох факторів виробництва, але обсяг виготовленої продукції при цьому лишається незмінним

Виробнича сітка — таблиця, шо описує виробничу функцію для пе­вного максимального обсягу продукції, який може бути виготовлений при кожній комбінації факторів виробництва

виробнича сітка

(обсяги виробництва продукції за різних комбінацій виробничих факторів)

Капітал, од.	Праця, од.
	1	2	3	4	5
1	20	40	55	65	75
2	40	60	75	85	90
3	55	75	90	100	105
4	65	85	100	110	115
5	75	90	105	115	120

Кожна клітина таблиці відображає максимальний обсяг випус­ку, який забезпечується відповідними обсягами факторів

Для побудови двофакторної функції у графічній формі слід ви­брати в усі комбінації ресурсів, шо забезпечують той самий об­сяг випуску, і нанести відповідні точки на координатну плоши- ну К, Ь. Якшо з’єднати ці точки, отримаємо лінію незмінного випуску — ізокванту

Ізокванта — це лінія, кожна І точка якої відображає такі комбінації ресурсів (праці та капіталу), які дають змогу отримати однаковий обсяг виробництва продукції

Карта ізоквант — сукупність І ізоквант однієї виробничої фу­нкції, кожна з яких відповідає певному обсягу випуску про­дукції