Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
микро 14-19.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
352.18 Кб
Скачать

14 Фактори виробництва.Виробнича функція з одним змінним фактором

ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА — блага, які повинна придбати фірма для забезпечення випуску інших благ — готової продукції

У ДОСЛІДЖЕННЯХ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА ЗАСТОСОВУЮТЬ КІЛЬКА ПРИПУЩЕНЬ:

абсолютної необхідності основних факторів: якщо хоча б один вид ресурсу відсутній, виробництво неможливе

монотонності: додаткове використання будь якого фактора у вироб­ництві сприяє збільшенню обсягів випуску продукції

взаємозамінності основних факторів виробництва: кількість одного фактора можна замінити певною кількістю іншого фактора. З цією вла­стивістю пов’язана проблема вибору технології для кожної фірми

Земля, а точніше — матеріальні ресурси — це речовини природи, а також предмети праці, які вже пройшли оброблення (електро- > енергія, пластмаса). Сюди відносять: родовища мінералів, нафти, / газу, водні та інші ресурси, не створені людиною

ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА

Праця — кваліфіковані і некваліфіковані робітники, менеджери. В іншій інтерпретації — це потенціал фізичної та розумової енер­гії людей, яка використовується в процесі виробництва, набуті знання і трудові навички. Цей фактор ще називають «людський ^ ресурс». Є одним з найважливіших економічних ресурсів, без яко­го земля і капітал залишаються мертвими і не придатними для за­доволення потреб, перебуваючи в ролі необхідних, але не достат­ніх факторів процесу виробництва

Капітал, або фізичний капітал, — це вироблені раніше блага, які використовуються як засоби виробництва інших благ, зокрема ^ споруди, устаткування, інструменти, складські запаси, тобто май­* но фірми тривалого користування.

Важлива риса капіталу та, що він сам — продукт виробництва. Фізичний капітал називають інвестиційним ресурсом через те, що його виникнення пов’язане з інвестиціями — перетворенням гро­шового капіталу в реально діючі матеріальні засоби виробництва

1

\

\ Технологія — знання про те, як поєднати різні фактори для забезпе- ^ чення випуску певного блага. Технологічні знання застосовуються для вибору найкращого способу виробництва товарів і послуг

'

І Підприємницькі здібності — це особливий людський ресурс, не­обхідний в умовах ринкової економіки, представлений діяльністю щодо координації і комбінування усіх інших ресурсів з метою ви­' робництва товарів і послуг.

Характерною ознакою підприємницької діяльності є необхідність прийняття нестандартних, новаторських та ризикованих рішень на відміну від переважно виконавської праці більшості інших учас­ників виробництва

ч

А

Згідно теорії факторів виробництва, у створенні продукту та його вартості рівноправно беруть участь усі фактори виробництва. Кож­ному фактору приписують свою продуктивність, тобто здатність створювати свою частку продукту. Після реалізації виготовленої продукції власники кожного фактора відповідно до його продуктив­ності отримують свою частку доходу у вигляді заробітної плати, прибутку, відсотка або ренти

Поняття і параметри виробничої функції. Виробнича функція з одним змінним фактором та її графічне зображення

Між обмеженими ресурсами й безмежними потребами завжди існує конфлікт. Розв’язати його можна двома шляхами:

  1. максимізувати обсяг виробництва при певних обмежень на ре­сурси;

  2. мінімізувати витрати ресурсів за заданих обсягах виробництва

Виробнича функція відображає технічний закон, сутність якого в тому, що для кожного рівня технічних знань існує відповідне чис­лове співвідношення виробничих витрат і обсягів продукції. За до­помогою цієї функції можна визначити технологічно ефективний спосіб виробництва

Виробнича функція — це залежність максимального обсягу виро­бництва від кількості факторів виробництва

Якщо припустити, що на обсяг виробництва проду­кції впливають витрати праці (X), капіталу (К) та землі (М), то виробнича функція матиме вигляд:

й = /(Ь, К, М),

де ^ — максимальний обсяг продукції при даній технології і співвідношенні факторів виробництва Ь, К, М

ВЛАСТИВОСТІ ВИРОБНИЧОЇ ФУНКЦІЇ:

  • ПРИ ЗБІЛЬШЕННІ ВИТРА Т ОДНОГО РЕСУРСУ, ПРИ НЕЗМІННОСТІ ІНШИХ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗБІЛЬШЕННЯ ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ, АЛЕ ЛИШЕ ДО ПЕВНОЇ МЕЖІ.

  • ІСНУЄ ПЕВНА ВЗАЄМОЗАМІННІСТЬ ТА КОМПЛІ­МЕНТАРНІСТЬ (ДОПОВНЮВАНІСТЬ) ФАКТОРІВ ВИ­РОБНИЦТВА.

  • ЗМІНИ ВИКОРИСТАННЯ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТ­ВА МЕНШ ЕЛАСТИЧНІ В КОРОТКОСТРОКОВОМУ, НІЖ У ДОВГОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ

Виробнича функція з одним змінним фактором

й =/<р)

дозволяє визначити, якими затратами змінного фактора можна досягти максимально­го обсягу випуску за певний період часу з урахуванням дії закону спадної віддачі. Вона надає інформацію про внесок кожної одиниці змінного фа­ктора в зростання загального обсягу випуску. Нарошуючи використання цього фактора за незмінних інших, фірма може дослідити, наскільки зростає і чи зростає взагалі обсяг виробництва протягом якогось періоду (години, ти­жня, тошо). Обсяг випуску розглядають як результат продуктивності змінного фа­ктора

Якшо врахувати динаміку всіх показників продуктивності за умови на- рошування використання змінного фактора, то можна виділити чотири стадії розвитку виробництва:

  1. на першій стадії всі показники зростають, всі криві (ТРГ, МРЬ, АР£) є висхідними;

  2. на другій стадії гранична продуктивність і крива МРЬ починають спа­дати, але ТРЬ і АРЬ продовжують зростати;

  3. на третій стадії зростає лише сукупний продукт ТРЬ, а МРЬ і АРЬ спа­дають;

  4. на четвертій спадають усі показники

Зауважимо, шо на графіку відрізки всіх кривих четвертої стадії розвитку виробництва нанесено пунктиром. За цими точками виробництво стає неефективним, і обсяг ресурсів не входить у виробничу функцію, оскі­льки технологічно ефективний спосіб виробництва виключає можли­вість від’ємної граничної продуктивності