4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Критична ситуація в Україні у сфері безпеки праці проявляється високим рівнем виробничого травматизму і професійної захворюваності, незадовільними умовами праці та санітарним станом підприємств, внаслідок чого держава втрачає кваліфікованих працівників, а натомість отримує десятки тисяч осіб, які потребують повноцінного соціального захисту. За останні 5 років на виробництві загинуло майже 5 тисяч працівників і понад 85 тисяч – травмовано. Майже до 30 відсотків зросла питома вага працівників, зайнятих у шкідливих для здоров’я умовах праці в результаті чого постійно збільшується кількість ново виявлених професійних захворювань (6-7 тисяч на рік). 

Не дивлячись на те, що з року в рік кількість травмованих на виробництві в Україні зменшується, рівень виробничого травматизму у порівнянні з країнами Західної і навіть Східної Європи залишається високим. Аналіз ситуації показує, що зазначене зниження за останні  10 років відбувається у більшій мірі в результаті зменшення числа робочих місць, значних обсягів неврахованих, або переведених у категорію не пов’язаних з виробництвом нещасних випадків.

За даними Держсанепідемслужби більше 70% підприємств України не відповідають санітарним правилам. Особливо незадовільний санітарний стан відмічається на середніх і малих підприємствах та підприємствах приватної форми власності, які явно недостатньо охоплені державним санітарним наглядом.

Серед працівників більшості підприємств України відмічаються високі рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, коли показник захворюваності у  випадках на 100 працюючих перевищує 50,0, а у днях 1000,0.

У найближчі 5 років профспілки мають зосередити увагу на вирішенні у сфері охорони праці і здоров’я таких першочергових завдань:

– розробку і затвердження державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я;

– вдосконалення виявлення і профілактики професійних захворювань шляхом відновлення системи промислової медицини;

– виконання вимог законодавства з охорони праці;

• обов’язкового проведення періодичних профілактичних медичних оглядів та виконання медичних рекомендацій заключних актів медоглядів щодо оздоровлення працівників, попередження виникнення у них професійних захворювань; – регулярне підвищення кваліфікації керівників усіх ланок підприємств, організацій та установ з питань забезпечення виконання вимог законодавства з охорони праці, організацію навчання і підготовки працівників з питань охорони праці, – використання в повному обсязі прав профспілок щодо захисту соціальних прав трудящих, активну участь профспілкових активістів усіх рівнів у громадському контролі за охороною праці.

4.1 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів на робочому місці

Ф’юзінг - відносно нова технологія виготовлення вітража. Ф’юзінг - техніка спікання скла в печі, в такому вітражі відсутні металеві з'єднання між склом, скло спікається в печі при температурі 800 ° C і стає однорідним, вплавляється один в одного. Дипломна робота виконувалася на робочому місці що відповідало вимогам технологічного процесу та було оснащене усіма необхідними знаряддями праці.

Робоче місце знаходиться в майстерні розташованій за адресою: місто Дніпропетровськ, проспект Гагаріна 72. Приміщення майстерні має 7 метрів в дожину та 4 метри в ширину, загальна площа 28м². Висота стелі складає 3 метри.

Приміщення майстерні має наступні конструктивні елементи:

• 3 вікна

• 4 блоки батарей опалення

• 8 блоків люмінесцентних ламп

• 1 вимикач

• 6 розеток

Головним елементом робочого місця є робоча поверхня на якій проводиться розрізання скляних елементів за допомогою відповідних різальних інструментів.

Нижче наведений перелік оснащення робочого місця:

• робоча поверхня оснащена професійним гумовим килимком для прямої та радіусної різки (так зване місце художника)

• для обробки скла використовуються сучасні професійні інструменти: склоріз професійний bohle, ламач скла, кусачки для мозаїки

• кевларові рукавички

• захисні окуляри

• щітка з контейнером для збирання уламків

• головний етап виконання роботи виконується за допомогою електромуфельної печі потужністю 2.5 кВт

Правила техніки безпеки ґрунтуються на правилах безпеки при обробці скла та правилах безпеки при використанні електронагрівального устаткування.

Аналіз мікроклімату та стану повітря

До параметрів мікроклімату відносяться: температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового опромінення, температура поверхонь устаткування.

При значних коливаннях параметрів мікроклімату можливе порушення терморегуляції організму, загальна слабкість організму та інші негативні прояви. Оптимальні параметри мікроклімату забезпечують нормальний тепловий стан та сприяють високій працездатності. Допустимі параметри мікроклімату у разі тривалого впливу зумовлюють відновлювані зміни теплового стану без порушення стану здоров’я але зумовлюють зниження працездатності.

Нормування параметрів мікроклімату залежить від періоду року та категорії важкості праці за фізичним навантаженням. Робота в майстерні проводиться як в теплий так і в холодний період року. Виходячи з цього згідно ДСН 3.3.6.042-99 оптимальними слід вважати параметри наведені в таблиці.

Отже оптимальні параметри мікроклімату робочої зони наступні:

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний період року	Легка I-б	21-23	40-60	0,1
Теплий період року	Легка I-б	22-24	40-40	0,2

• Температура зовнішніх поверхонь технологічного устаткування – 19 – 25 °С

Згідно з визначенням характеристик роботи, роботи з виготовлення вітражу відносяться до Iб категорії важкості. Приміщенні де виконувалася робота параметри мікроклімату коливалися не значною мірою але виходили за межі оптимальних. Температура повітря 18-25 °С. Відносна вологість 55%.

Рекомендації щодо поліпшення параметрів мікроклімату будуть наведені в наступному розділі.

Одним з ефективних засобів нормалізації повітря у приміщенні є вентиляція. Вентиляція – це регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого або перегрітого повітря і подачу на місце видаленого свіжого зовнішнього або очищеного повітря.

За способом переміщення повітря вентиляція буває природна, штучна (механічна) та суміщена (природна та штучна одночасно). Залежно від призначення – для подачі чи видалення повітря або для того й іншого одночасно – вентиляція може бути припливною, витяжною або припливно-витяжною. За місцем дії вентиляція буває загальнообмінною, місцевою, локалізованою та комбінованою. За характером повітряного обміну розрізняють 4 основні схеми організації загальнообмінної вентиляції: зверху – вниз, зверху – вгору, знизу – вгору, знизу – вниз.

У даному приміщенні застосовується організована та неорганізована природна вентиляція, за характером повітряного обміну схема загально обмінної вентиляції зверху –вгору.

Аналіз освітлення робочої зони

Організація освітлення на робочому місці є одним з найважливіших факторів ефективності праці оскільки переважна частина інформації що отримує людина надходить через органи зору. Недостатнє чи нераціональне освітлення призводить до стомлення очей, розладу центральної нервової системи, зниження розумової та фізичної працездатності, а в певному відсотку випадків є причиною травматизму.

Оптимальна інтенсивність освітлення робочих місць визначається типом виконуваних робіт. Чим точніша робота, чим менший розмір деталі, чим темніший фон, чим більша забрудненість простору, чим більша віддаль, тим більшим і рівномірнішим повинно бути освітлення. Наприклад, для робіт високої точності з діаметром об’єкта 0,1—0,3 мм при малому контрасті об’єкта і фону найменше освітлення люмінесцентними лампами становить 2000 лк. Для неточних робіт з об’єктом діаметром більше 10 мм незалежно від яскравості фону і контрасту найменший рівень освітлення становить 100 лк.

Характер роботи що виконувалася згідно ДБН В.2.5-28-2006 відноситься до VI розряду зорової роботи згідно цього освітленість повинна складати 200 лк а величина КПО у разі бокового освітлення дорівнює 0,6 %.

Характеристика зорової роботи	Найменший або еквівалентний розмір розрізнення, мм	Штучне освітлення	Суміщене освітлення
		Освітленність, лк	КПО, %
			При боковому освітленні
Малої точності	Більше 1,0 до 5,0	200	0,6

Робоча зона на якій проводилося виконання дипломної роботи була оснащена суміщеним освітленням, тобто природне освітлення надходить через світлові отвори в зовнішніх стінах та доповнюється загальним штучним освітленням.

Аналіз приміщення на електробезпеку

Недотримання правил безпеки при роботі з електроустаткуванням, електроустановками та приміщеннями що піддаються впливу даного фактору призводять до електротравм. Виникнення електротравм спричиняється: дотиком до частин що проводять струм, дотиком до аварійного обладнання, кроковою напругою, наближенням до високовольтних апаратів.

Протікання електричного струму через тіло людини супроводжується термічним(опіки), хімічними (зміни складу крові), механічні (розрив тканин), та біологічними (подразнення живих тканин) ефектами. Характерними місцевими електротравмами є електричні опіки, металізація шкіри, механічні ушкодження та інше. Найбільш небезпечним видом електротравм є електричний удар, що у переважній більшості випадків призводить до смерті потерпілого. Сила струму, тривалість його дії, шлях проходження в тілі людини ті індивідуальні особливості людини являють ся основними чинниками, які впливають на важкість електротравматизму.

Нормування напруги дотику відбувається відповідно до ГОСТ 12.1.038-82. За яким встановлено норми гранично допустимих напруг дотику та струму залежно від тривалості впливу, умов виконуваних робіт і режиму роботи електричних мереж.

Норми струму та напруги дотику

Вид току	Нормоване значення	Гранично допустимі рівні за тривалості впливу, с
		0,1	0,5	0,7	1,0	Понад 1,0
Перемінний з частотою 50Гц	Струм, мА	500	100	70	50	6
	Напруга дотику, В	500	100	70	50	36
Постійний	Струм, мА	500	250	230	200	15
	Напруга дотику, В	500	250	230	200	40

Приміщення де розташоване робоче місце згідно «Правил улаштування електроустановок» відноситься до категорії без підвищеної небезпеки, оскільки в приміщенні відсутні чинники підвищеної небезпеки. Температура в приміщенні не перевищувала 35 °С і складала приблизно 21-24 ° С. Відносна вологість знаходилась в межах 40-60%. Підлога вкрита керамічною плиткою і не є струмопровідною.

Аналіз приміщення на пожежну безпеку

Пожежа на підприємстві являє собою серйозну небезпеку і є причиною нещасних випадків. Саме тому пожежна безпека є одним з найважливіших факторів. Пожежа це неконтрольований процес горіння який супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя людей. В основі що відбуваються під час пожежі лежить горіння – хімічна реакція окиснення, що характеризується швидким перебігом та інтенсивним виділенням теплоти та світла.

Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою залежно від характеристик речовин, які використовуються чи отримуються та їх кількості, поділяють на 5 категорій: А, Б, В, Г, Д. Вогнестійкість конструкцій – це показник, який визначають часом від початку вогневого випробування за стандартного температурного режиму до втрати конструкцією несучої, теплоізольованої здатності, або цілісності. Відповідно до СНиП 2.01.02-85 будинки та споруди розподіляють на 5 ступенів вогнестійкості.

Робота виконувалася в приміщення майстерні що відноситься до Категорії Г. Тобто виробництва, пов’язані з обробкою негорючих речовин та матеріалів у гарячому, розжареному або розплавленому стані, спалимих рідин, твердих речовин, які спалюють або утилізують як паливо.