Українська державність наприкінці хvіі ст.

Безпосередніми наслідками поразки Української революції були значні демографічні втрати (від воєнних дій, голоду, епідемій тощо українське населення скоротилося на 65—70%), територіальний розкол українських земель, прогресуюче звуження сфери впливу національних державних структур тощо. Ці негаразди зумовили не тільки відмову від створення суверенної національної держави, а й втрату обмеженої автономії.

Гетьманування Дем’яна Многогрішного (1669 – 1672 рр.).

Обраний гетьманом Правобережної України за відсутності П. Дорошенка. Підписав із Москвою Глухівські статті 1669 р.:

• московські воєводи залишалися лише в п’ятьох містах;

• козацький реєстр становив 30 тис. осіб;

• гетьман мав право на наймане військо (1 тис. осіб);

• податки збиралися козацькою старшиною;

• обмежений перехід селян у козацтво;

• гетьману заборонялося вступати у зовнішні відносини;

• резиденція гетьмана переносилася до Батурина.

Домігся, щоб Київ залишився за Московською державою. Прагнув послабити роль старшини на користь гетьманської влади. Провадив таємні переговори з П. Дорошенком про можливість переходу Лівобережної України під протекторат Туреччини. Був заарештованим за доносом козацької старшини, відправлений на заслання за звинуваченням у державній зраді.

Гетьманування Івана Самойловича (1672 – 1687 рр.).

Обраний гетьманом Лівобережної України після доносу на Д. Многогрішного. Підписав з Москвою Конотопські статті1672 р.:

• гетьману заборонялося підтримувати зовнішні відносини без царської згоди, особливо з П. Дорошенком;

• гетьман не мав права карати та позбавляти старшину посад без згоди старшинської ради;

• розпущені наймані гетьманські війська.

У 1674 р. проголосив себе гетьманом усієї України, у 1676 р. фактично об’єднав Україну.

Організував «Великий згін» - переселення українців із Правобережжя на Лівобережжя, щоб підірвати економіку підвладної П. Дорошенко території.

Брав участь в обороні Чигирина, у російському поході на Крим (1687 р.). за його правління підписано Вічний мир 1686 р.:

• Кордон між Річчю Посполитою і Московською державою пролягав по Дніпру.

• Південна Київщина та Брацлавщина залишалися нейтральною зоною.

• Запоріжжя відходило Москві.

• Річ Посполита за викуп відмовлялася від Києва.

• Спільна боротьба з Туреччиною та Кримським ханством.

За доносом козацької старшини заарештований, відправлений на заселення.

Останнє гетьманування Юрія Хмельницького (1677 – 1681 рр.).

Ставленик Туреччини, яка прагнула зберегти контроль за Україною, васал турецького султана. Здійснив із турецько-татарською армією Чигиринські походи з метою завоювання Правобережної України (1677 – 1678 рр.). після підписання Бахчисарайського мирного договору 1681 р. позбавлений гетьманської булави та страчений турками.

Бахчисарайський мир (13 січня 1681 р.)

Сторони: Московська держава і Османська імперія.

Мета: урегулювання суперечок щодо володіння українськими землями.

Основний зміст:

— кордон між державами пролягав по Дніпру;

— Лівобережна Україна, Київ з навколишніми містами та Запорожжя визнавалися за Московією, а Південна Київщина і Поділля — за Туреччиною;

— обидві сторони зобов’язувалися не споруджувати і не відбудовувати укріплення між Південним Бугом і Дніпром, а також не заселяти ці землі;

— татарські орди могли вільно кочувати в південноукраїнських степах, а запорозькі козаки і все населення — ловити рибу в Дніпрі, добувати сіль, полювати і пересуватися річками до Чорного моря;

— турецький султан і кримський хан зобов’язувалися не допомагати ворогам Московської держави.

Результати і наслідки Руїни.

• Правобережна Україна розорена й спустошена.

• Московська держава укріпила свої позиції в Україні.

• Активне заселення Слобідської України переселенцями з Правобережжя.

• Почалася суспільна криза Речі Посполитої, яка завершилася загибеллю Польської держави наприкінці ХVІІІ ст.

• Туреччина зазнала поразки від Священної ліги, що призвело до її занепаду у ХVІІІ ст.

• Московська держава вийшла з Руїни ослабленою, її внутрішнє становище вимагало перетворень.

Тести.

1. Гадяцьку угоду між Річчю Посполитою та Україною було укладено в:

а) 1654 р.;

б) 1658 р.;

в) 1660 р.

2. На Чорній раді біля Ніжина в 1663 р. гетьманом Лівобережної гетьманщини було обрано:

а) Я.Сомка;

б) І.Брюховецького;

в) В.Золотаренка.

3. У травні 1659 р. під Конотопом нищівної поразки зазнало:

а) військо під проводом І.Виговського від поляків;

б) польське військо від об’єднаного українсько – татарського війська;

в) московське військо від об’єднаного українсько – татарського війська.

4. Гетьман Д.Многогрішний підписав з Москвою:

а) Глухівські статті;

б) Переяславські статті;

в) Московський договір.

5. За яким гетьманом Україна розподілилася на Лівобережну і Правобережну?

а) Ю. Хмельницьким;

б) І.Виговським;

в) І.Брюховецьким.

6. Внаслідок Руїни Правобережжя було:

а) повернено під владу Польщі;

б) передано Московському царству;

в) потрапило під владу Османської імперії.

7. Андрусівське перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством було укладено в:

а) 1665 р.;

б) 1667 р.;

в) 1668 р.

8. Слободищенська угода була укладена у 1660 р. в результаті:

а) українсько – московської війни;

б) чуднівської компанії;

в) чигиринських походів.

9. І. Брюховецький втратив гетьманську булаву і заплатив життям за те, що:

а) не зумів об’єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщини;

б) не протистояв московському втручанню у внутрішні справи Гетьманщини;

в) ігнорував волю московського царя і обмежував дії його воєвод.

10. У результаті Андрусівського перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством:

а) Україна була приєднана до Московського царства;

б) Україна була поділено між двома державами;

в) Україні повернули всі землі.

11. Титул «князя Сарматії та України, володаря війська Запорозького» турки присвоїли:

а) П.Дорошенку;

б) Б.Хмельницькому;

в) М.Ханенку.

12. У боротьбі за владу П. Дорошенко спирався на допомогу:

а) Польщі;

б) Москви;

в) Османської імперії.