Конспект лекції
Тема : „Травматизм і професійні захворювання. Основні
причини травматизму.
Види, характеристика та порядок розслідування
нещасних випадків. ”
План
1. Загальні відомості про нещасні випадки, травматизм і професійні захворювання.
2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності.
3. Види та характеристика нещасних випадків.
4. Порядок розслідування нещасних випадків.
Сучасне виробництво, в якому взаємодіють машини, механізми, технологічні процеси й люди, на жаль, не може бути цілком безпечним і нешкідливим.
Нещасний випадок на виробництві – це подія, що викликала раптове погіршання стану здоров’я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.
Травма – це пошкодження тіла, організму людини або погіршення стану здоров’я працівника, викликане дією факторів середовища.
Травматизм – це сукупність травм у певних груп населення за певний період часу.
Види травматизму:
- виробничий;
- невиробничий (побутовий, транспортний, спортивний та інший)
Професійні захворювання – це захворювання, викликані тривалою або постійною дією на організм людини шкідливих речовин і умов праці.
Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності
Причини виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяють на такі основні групи:
- організаційно-технічні;
- санітарно-гігієнічні;
- психофізіологічні;
- економічні.
Організаційно-технічні причини:
- відсутність або неякісне проведення навчання та інструктажів з питань охорони праці;
- порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів;
- недостатній контроль за виконанням робіт або його відсутність;
- порушення технологічного процесу, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту;
- недосконалість або відсутність технічних засобів безпеки;
- недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами;
- невиконання заходів щодо охорони праці;
- недосконалість технологічних процесів;
- конструктивні недоліки устаткування, тощо.
Санітарно-гігієнічні причини:
- підвищений (вище гранично допустимої концентрації) вміст у повітрі робочих приміщень шкідливих речовин;
- підвищений рівень шуму, вібрації;
- недостатнє освітлення робочих місць;
- незадовільні мікрокліматичні умови;
- наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень;
- порушення правил особистої гігієни, тощо.
Психофізіологічні причини:
- монотонність праці;
- помилкові дії працівника внаслідок втоми, через надмірну важкість виконуваної роботи;
- напруженість роботи;
- необережність;
- незадоволення роботою;
- несприятливий психофізіологічний клімат у колективі;
- алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;
- незадовільні фізичні дані або стан здоров’я, тощо.
Економічні причини:
- низький заробіток;
- порушення економічних методів стимулювання праці й ін.
Дослідження свідчать, що технічні причини складають приблизно 50 % від усіх нещасних випадків, організаційні — близько 25 % і психофізіологічні — приблизно 10—12 %.
Аналіз фактів травматизму підтверджує вирішальну роль людини у створенні передумов формування травмонебезпечних ситуацій.
Класифікація нещасних випадків
Класифікація нещасних випадків за тяжкістю та кількістю потерпілих
Значна кількість нещасних випадків відбувається через суб’єктивні причини, пов’язані з особистістю людини, її поведінкою. Врахування індивідуально-особистісних характеристик має велике значення у створенні безпечних умов праці.
З робітниками, що регулярно вживають алкогольні напої, нещасні випадки трапляються в 0,35 раза частіше, а ушкодження внаслідок травм у них тяжчі, ніж в осіб, котрі не вживають алкоголю.
Розрізняють нещасні випадки, пов’язані з роботою та виробництвом, а також побутові нещасні випадки, пов’язані з роботою. Останні є поняттям більш широким і включають нещасні випадки, які відбулися не лише на виробництві, а й поза ним .
Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
Згідно Закону України “Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Зараз в Україні діє Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232.
Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях.
Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, від одержання поранення, травми, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.
характеру.
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосереднього здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.