Прийоми і способи документального податкового контролю

Джерелом інформації для документального контролю служать: первинні бухгалтерські документи, включаючи технічні носії інформації; реєстри бухгалтерського обліку (машинограми, накопичувальні розроблені таблиці, журнали-ордери, допоміжні відомості до них тощо); реєстри податкового обліку; дані оперативно-технічного обліку; податкова, фінансова, статис­тична та оперативно-технічна звітність; планова, нормативна, проектно-конструкторська, технологічна й інша документація.

Основними способами документального контролю є:

• формальна й арифметична перевірка документів;

• юридична оцінка відображених у документах госпо­дарських операцій;

• логічний контроль об'єктивної можливості документально - оформлених господарських операцій;

• суцільне і несуцільне (у тому числі вибіркове) спосте­реження;

• зустрічна перевірка документів або записів в облікових і податкових реєстрах за допомогою звірки їх з однойменними чи взаємопов'язаними даними у підприємств, установ і організацій, з якими підприємство, що перевіряється, має господарські зв'язки;

• спосіб зворотного рахунку;

• оцінка законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, балансові ув'язування руху товарно-матеріальних цінностей;

• порівняння.

Прийоми і способи фактичного контролю за господарськими операціями

Фактичний контроль являє собою вивчення фактичного стану об'єктів, що перевіряються, за даними огляду їх у натурі (обмірювання, зважування, перерахування, лабораторного аналізу тощо).

Прийоми фактичного контролю поділяються на три групи:

• інвентаризацію;

• експертну оцінку;

• візуальне спосте­реження.

Інвентаризація - це спосіб перевірки фактичних залишків основних засобів, запасів, коштів і стану зобов'язань, їхньої відповідності даним бухгалтерського обліку на визначену дату. Залежно від рівня охоплення господарських засобів розрізняють повну і часткову інвентаризацію. Перша охоплює усі види господарських засобів (необоротні активи, оборотні активи, власний капітал, зобов'язання, доходи та витрати майбутніх періодів, забезпечення наступних витрат і платежів), що знаходяться на балансі підприємства; друга - тільки певні види цих засобів або об'єкти, що є у підприємства.

Експертна оцінка являє собою спосіб фактичного контролю, що ґрунтується на проведенні кваліфікованими фахівцями експертизи дійсних обсягів і якості виконаних робіт, обґрунтованості нормативів виходу готової продукції, особливо акцизної, правильності встановлення кодів товарів, виходу продукції при давальницькій схемі переробки сировини і т.ін.

Візуальне спостереження - це спосіб фактичного контролю, що включає обстеження на місці перебування об'єктів контролю. До цього способу належить і метод контрольних закупівель.

Непрямі методи - визначення сум податкових зобов'язань платників податків за оцінкою витрат платників податків; приросту з їхніх активів, кількості осіб, що перебувають з ними у відносинах найму, а також за оцінкою інших складових податкової бази, що беруться для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) згідно із законом.

Непрямі методи застосовуються виключно податковими органами для визначення податкових зобов'язань щодо:

• податку на додану вартість;

• податку на прибуток підприємств;

• податку на доходи фізичних осіб;

• акцизного податку;

• екологічного податку;

• плати за землю;

• фіксованого сільськогосподарського податку

Використання непрямих методів при визначенні сум податкових зобов'язань фізичних осіб, що не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності, не передбачено.

Непрямі методи застосовуються податковими службами у випадках якщо:

По-перше, платник податків не подав у встановлений термін податкової декларації до податкового органу і податковий орган не може встановити фактичне місцезнаходження підприємства чи його відокремленого підрозділу, місцезнаходження фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.

По-друге, платник податків не подав у встановлений термін податкову декларацію і платник податків чи його посадова особа ухиляється від надання даних, передбачених законодавством.

По-третє, платник податків не подав у встановлений термін податкової декларації і не веде податкового обліку або не надає первинні документи.

По-четверте, платник податків подав податкову декларацію, але під час документальної перевірки не підтверджує розрахунки, наведені в декларації, наявними документами обліку.

По-п'яте, відсутні належні документи обліку та первинні документи.

До непрямих методів відносять:

• метод економічного аналізу - базується на взаємозв'язку і взаємозалежності різних показників (валові доходи, валові витрати та ін.), що використовуються для визначення бази оподаткування;

• метод розрахунку грошових надходжень - базується на визначенні показника доходів, отриманих платником податків від проведення господарської діяльності. Для розрахунку цього показника використовується інформація про надходження коштів на банківські рахунки платника податків, підтверджена банківськими документами, і інша інформація (документи), яка підтверджує отримання коштів платником податків;

• метод аналізу інформації про доходи і витрати платника податків - базується на оцінці інших, аніж визначені в методі економічного аналізу і методі розрахунку грошових надходжень, елементів податкової бази, що можуть визначатися органами державної податкової служби на основі оцінки інформації.