Тема 4. Міждержавні відносини у класичній греції

VIII – VI ст. до н.е.

Грецькі поліси: формування кількох сотень міст-держав.

Поліси характеризуються внутрішньо- і зовнішньополітичною незалежністю (автономія і елевтерія), економічною самостійністю (автаркія) та місцевими культами (державна і релігійна єдність). Головне, що греки дали світу - полісна демократія. Одними з перших до полісної системи перейшли міста на о. Евбея (Халкіда, Еретрея 9-6 ст. до н.е.) і о. Самос (6 ст. до н.е.). Демократії передували такі режими як царська влада, олігархія, тиранія. Поліс одержував назву не від назви населеного пункту, а від похідної від нього назви жителів. Міжнародно-правові зв’язки між полісами регулювалися укладанням миру і союзних угод. Маленькі поліси - до 30 кв. км із населенням кілька сотень осіб; середні - площею до 100 кв. км і населенням до 10 тис. осіб.

Найбільші - Спарта (Лакедемон) і Афіни.

Афіни (2,5 тис. кв. км, населення 350 тис. осіб) – зразок найвидатнішого демократичного досвіду. Афіни в 7 ст. до н.е. мають типово республіканське правління, коли влада поділяється на гілки: законодавча - Народні збори (ареопаг), виконавча - Рада архонтів. Архонт-полемарх керував військом. Але це демократія тільки для тих, хто народився в місті, мав певне майно й дійшов зрілого віку; виключалися метеки, раби, жінки. Важливе місце в розбудові демократії мали реформи Солона (594 р. до н.е.): він поділив громадян на 4 майнові розряди: п’ятисотмірники, вершники, зевгіти, фети. Основна ідея Солонових законів: емансипація особистості визначається не розумом, а правовими нормами держави. Наступний шаг зроблений Клісфеном (509-507 р. до н.е.): однакові права надані всім громадянам держави в новій організації філ (кожна філа посилає 50 депутатів на Раду 500).

У Спарті був твердий розподіл на громадян (дорійці) і рабів (ахейці). Спартанці вважали, що трудитися повинні раби - ілоти, тоді як обов’язок громадянина - захист батьківщини. Таким чином, повноправних громадян було тільки 9 000 спартіатів. У сер. 7 ст. до н.е. спартанці вперше застосували нову тактику бою: гопліти (важко озброєні піхотинці, латники зі списом, мечем, круглим щитом, панцирем і поножами) вишикувані фалангою. Спартанець уважався повнолітнім тільки в 30 років, одержував можливість брати участь у народних зборах (апеллі). Виникнення «гопліополітеї». Хоча в Спарті були два обраних царя, нею керували найбагатші громадяни (олігархія).

Перська держава Ахеменідів - головний супротивник греків.

Іранці (арії) прийшли на Іранське нагір'я в сер. 2 тис. до н.е. Спершу – бактрійці та согдійці, потім – мідійці та перси. Вони створили кілька дрібних держав, що підкорялися Ассирії. З 700 р. до н.е. у Персії почала правити династія Ахеменідів, що визнавала зверхність Мідії. Мідія боролася з кімерійцями та скіфами, потім знищила Ассирію в союзі з Вавілоном. У сер. 6 ст. до н.е. проти мідійського царя Астіага повстав Кір 2 з Аншана.

Кір II об'єднав персів (558), завоював Мідію (550).

До 530 р. до н.е.

Кір II (559-529) захопив Парфію, Гірканію, Лідію, Дрангіану, Бактрію, Маргіану, Согдіану, Хорезм, Вавилонію, грецькі міста Малої Азії.

Кір 2 одночасно вів експансію на сході й заході. Вавилон він захопив в 539 р. до н.е., став називати себе «Цар Вавилону, цар країн». Провів першу адміністративну реформу: поділив Персію на сатрапії (області). Він гине в битві з массагетами на р. Амудар'ї.

529-522 p. до н.е.

Починається боротьба за владу. Камбіс 2 приходить до влади. Вбив свого брата Бардію. Захопив Єгипет і спробував завоювати Нубію та Лівію. Камбіз 2 помирає в Сирії. Владу захоплює чаклун Гаумата, прикинувшись нібито живим Бардією.

521 p. до н.е.

Прихід до влади Дарія I.

Дарій, зять Кіра 2 (дружина Атосса), вбиває Гаумату, придушує повстання. Проводить похід на Єгипет, скіфів. Запозичує від степових народів спосіб бою: атаку кінних лучників. Ядро армії становили перси (гвардія «10 000 безсмертних»). Дарій проводить численні внутрішні реформи, що перетворюють Персію у світову державу, імперію. У тому числі згортає демократію в грецьких містах Малої Азії (іонійська сатрапія із столицею в Сардах), насаджує тиранію. Іде багато часу на підпорядкування імперії, населеної 70 народами. Перська держава, перша велика індоєвропейська держава, за короткий час перетворюється на орієнтальну деспотію.

519-512 p. до н.е.

Початок експансії Персії в Європі. Захоплення Фракії й Македонії.

Найбагатша воєнізована імперія сподівається легко перемогти дрібні, ворогуючі між собою грецькі поліси. Починається перший конфлікт між східною й західною цивілізацією.