
- •Поняття про інформацію
- •Основні переваги цифрової техніки
- •Основні поняття алгебри логіки
- •Базові положення алгебри логіки
- •Способи представлення логічних функцій:
- •Прості логічні функції і, або, не. Логічні елементи
- •Асинхронний rs-тригер
- •Асинхронний rs- тригер на ле і-не
- •Синхронізація
- •Перетворення тригерів
- •Основні поняття
- •Двійкова, вісімкова і шіснадцяткова системи числення
- •Прямий зворотний і доповнений код чисел
- •Спеціальні коди комп'ютерної схемотехніки
- •Визначення і класифікація лічильників
- •Двійкові лічильники
- •Асинхронні лічильники
- •Синхронні лічильники з наскрізним переносом
- •Недвійкові лічильники
- •Imc лічильників
- •Регістри
- •Класифікація регістрів
- •Нагромаджувальні регістри
- •Регістри зсуву
- •Дешифратор
- •Мультиплексори
- •Цифровий компаратор. Призначення. Будова
- •Класифікація запам'ятовуючих пристроїв
- •Будова комірок пам'яті озп
- •Архітектура імс озп
- •Організація матриці динамічної пам'яті
- •Постійні запам'ятовуючі пристрої (пзп)
- •Флеш-пам'ять
- •Програмовані логічні матриці
- •Програмування плм
- •Основні параметри ацп і цап
- •Принцип роботи і основні схеми цифро-аналогового перетворювача
- •Основні принципи аналого-цифрового перетворення
- •Паралельний ацп
- •Балансний ацп
- •Ацп послідовного наближення
- •Інтегруючий ацп
- •Нове покоління ацп
Недвійкові лічильники
Для багатьох електронних пристроїв необхідні лічильники з модулем перерахунку, відмінним від цілої міри двійки. Для електронного годинника.
Наприклад, можуть бути потрібні лічильники з коефіцієнтами перерахунку 2, 6. 4. 10, 24 і т.д. В ЕОМ лічильники застосовуються для завдання сітки тактових частот машини.
Принцип побудови лічильників з К≠2n полягає у виключенні зайвих стійких станів у двійкового лічильника з К = 2n.
Для реалізації даного принципу використовуються наступні основні методи:
метод штучного обнуління, де використовується примусове скидання лічильника у вихідний стан при досягненні їм числа Кпер.
початкова установка коду, тобто доповнення до модуля числа різниці між двійковим модулем і заданим.
Розглянемо порядок за яким виконується синтез лічильників обома цими методами.
Перший спосіб: побудувати лічильник з заданим Кпер
Визначаємо число М = 2n найближче більше до Кпер
Визначаємо кількість тригерів n = log2М
Будуємо схему двійкового лічильника з кількістю тригерів - n
На виходах відповідних розрядів записуємо дв. число, значення якого відповідає Кпер
Виходи тригерів на яких записані 1 під’єднуємо до входів елемента і, вихід якого підключаємо до входів R тригерів.
Приклад: Кпер =10
Визначаємо число М = 2", М=16..
Визначаємо кількість тригерів -п = ^216 = 4
Будуємо схему двійкового 4-розрядного лічильника (рис. 6.6)
Рисунок 6.6
4. На виходах схеми лічильника записуємо Кпер -10-1010(2)
5. Виходи тригерів на яких "1" під'єднуємо до I, а вихід його до входів R.
Другий спосіб вимагає Т-тригерів з асинхронним входом S (рис. 6.7).
Рисунок 6.7
1. Визначаємо кількість тригерів як у першому способі n =log2M і будуємо схему двійкового лічильника на n тригерів.
2. Визначаємо різницю S = М - Кпер.
На входах 5 записуємо двійкове число, значення якого відповідає 8
Вихід старшого розряду під'єднуємо до входів 8 на яких записані 1.
Складемо схему лічильника: Кпер=10 .
1. Визначаємо кількість тригерів - її = 4.
Будуємо схему двійкового 4 розрядного лічильника.
Визначаємо S= 16-10=6, в двійковій формі S=0110.
Записуємо двійкове число S на входах S тригерів схеми лічильника.
Під'єднуємо вихід Q3 входів S тригерів другого і третього каскаду.
Imc лічильників
Лічильники різних типів випускають в інтегральному виконанні; вони можуть містити ще деякі додаткові пристрої, наприклад регістри, дешифратори.
Наведемо функціональні позначення деяких лічильників у мікросхемному виконанні, які найчастіше застосовують. Мікросхема К555ИЕ5 - це чотири-розрядний двійковий лічильник суми (рис. 6.8, а).
Рисунок 6.8.а
Перший тригер лічильника всередині мікросхеми не з'єднаний з іншими, тому його в разі потреби можна використати незалежно. Щоб мікросхема функціонувала як чотири розрядний двійковий лічильник, треба вихід першого тригера з'єднати зовні з входом С2 (пунктир на рисунку). Лічильним є вхід СІ. Входи R1 і R2. — входи встановлення в початковий нульовий стан усіх тригерів лічильника. Входи R1 і R2 у більшості випадків треба з'єднувати. Керуючим сигналом для цих входів є одиничний, отже вихідний стан цих входів повинен мати рівень логічного нуля. Максимальна тактова частота 10 МГц, споживаний струм 53 мА.
Мікросхема К555ИЕ7 (рис.6.8,б) містить чотири розрядний двійковий реверсивний лічильник і запам'ятовуючий чотири розрядний регістр. Розглянемо призначення входів мікросхеми. Входи D0...DЗ -- входи чотири розрядного паралельного регістра. Інформація записується в регістр, якщо на вхід буде подано дозвіл паралельного записування РЕ рівня логічного нуля. R- вхід встановлення виходів лічильника в нульовий стан; «+1» - лічильний вхід лічильника в режимі підсумовування; «-1» - лічильний вхід лічильника в режимі віднімання.
Рисунок 6.8.б
Виходи «≤15» і «≥0» використовують для з'єднання лічильників, якщо в режимі підсумовування будуть двійкові числа більші від 15, а в режимі віднімання двійкові числа менші від 0.
У режимі віднімання треба спочатку записати на вхід лічильника те двійкове число, з якого послідовно відніматиметься одиниця. Двійкове число, подане на входи D0…D3, буде записане в регістр лічильника в момент подання нульового потенціалу на вхід "РЕ". Максимальна тактова частота 25 МГц, споживаний струм 102 мА. Для збільшення розрядності розглянутих лічильників використовують схему каскадного з'єднання (рис. 6.9).
Рисунок 6.9
Аналогічно працюють мікросхеми, які мають двійково-десяткові реверсивні лічильники (наприклад, К555ИЕ6). Відмінність від розглянутого вище двійкового лічильника в тому, що максимальне число імпульсів яке може полічити такий лічильник, дорівнює 1001(2) - 9(Ю). Після десятого імпульсу виходи лічильника автоматично переходять у нульовий стан.