5.2 Хід роботи
5.2.1. Дослідження RS-тригера на елементах І-НЕ.
а) Зберіть схему, зображену на рисунку 5.4. Включіть схему. Послідовно подайте на схему наступні сигнали:
S=1, R=0;
S=1, R=1;
S=0, R=1;
S=1, R=1;
S=0, R=0.
Рисунок 5.4 – Схема дослідження RS-тригера на елементах І-НЕ.
Переконайтесь в тому, що:
• при S=1, R=0 тригер встановлюється в стан, при якому вихід Q=0;
• при переході до S=К=1 трігер зберігає колишнє значення виходу Q=0;
• при S=0, R=1, тригер встановлюється в стан, при якому Q=1;
• при переході до S=1, R=1 колишнє значення виходу Q=1 зберігається.
б) За наслідками експерименту заповніть таблицю станів.
5.2.2. Дослідження RS-тригера на елементах АБО-НЕ.
а) Зберіть схему, зображену на рисунку 5.5. Включіть схему.
Рисунок 5.5 – Схема дослідження RS-тригера на елементах АБО-НЕ.
Послідовно подайте на схему наступні сигнали:
S=0, R=1;
S=0, R=0;
S=1, R=0;
S=0, R=0;
S=1, R=1.
Переконйтесь в тому, що:
• при S=0, R=1 тригер встановлюється в стан Q=0;
• при переході до S=0, R=0 тригер зберігає колишній стан виходу (Q=0);
• при S=1, R=0 тригер встановлюється в стан Q=1;
• при переході до S=0, R=0 тригер зберігає колишній стан виходу Q=1.
б) За наслідками експерименту заповните таблицю станів.
5.2.3. Дослідження JK-тригера.
а) Зберіть схему, зображену на рисунку 5.6. Включіть схему. Переконайтесь в тому, що:
• при R=1, S=0 тригер встановлюється в Q=1 незалежно від стану решти входів;
• при R=0, S=1 трігер встановлюється в Q=0 незалежно від стану решти входів;
• вкажіть якому RS-тригеру відповідає таблиця станів JK-тригера для
RS-входів.
б) Встановіть S=r=1 і складіть таблицю станів для входів J, K іС.
Вказівка: початковий стан тригера Q=1 встановити короткочасною подачею сигналу S=0 і сигналу R = 0 для отримання Q=0. Перехід тригера в стан, визначуваний входами J і K відбувається тільки по негативному фронту імпульсу на лічильному вході С сформованому відповідним ключем.
в) Складіть і змалюйте часові діаграми роботи тригера для всіх можливих комбінацій Q, J, K.
Рисунок 5.6 – Схема дослідження JK-тригера.
5.2.4. Дослідження JK-тригера в лічильному режимі.
а) Зберіть схему, зображену на рисунку 5.7. Включіть схему. Змінюючи стан входу [С] відповідним ключем, змалюйте діаграми роботи тригера в лічильному режимі.
Рисунок 5.7 – Схема дослідження JK-тригера тригера в лічильному режимі.
5.2.5. Дослідження D-тригера
а) Зберіть схему, зображену на рисунку 5.8. Включіть схему. Переконайтесь в тому, що:
• при R=1, S=0 тригер встановлюється в Q=1 незалежно від стану решти входів;
• при R=0, S=1 тригер встановлюється в Q=0 незалежно від стану решти входів.
б) Встановіть S=r=1, складіть таблицю станів для входів D і С.
в) Складіть часові діаграми роботи тригера для всіх можливих комбінацій Q, D, C.
Рисунок 5.8 – Схема дослідження D- тригера.
5.2.6. Дослідження роботи D-тригера в лічильному режимі.
а) Зберіть схему, зображену на рисунку 5.9. Подаючи на лічильний вхід С тактові імпульси за допомогою ключа [С] і визначаючи стан виходів тригера за допомогою пробників, складіть і змалюйте часові діаграми роботи тригера в лічильному режимі.
Рисунок 5.9 – Схема дослідження D-тригера в лічильному режимі.
5.3 Зміст звіту
Звіт по лабораторній роботі повинен містити:
• схеми експериментів ;
• таблиці станів тригерів ;
• часові діаграми ;
• висновки за наслідками експериментів.