МетодичнA рекомендаціЯ для позааудиторної самостійної Роботи студентів з Навчальної дисципліни «Медсестринство при інфекційних хворобах»

Тема: Медсестринський процес при кліщовому енцефаліті

Спеціальність: «Сестринська справа»

Семестр: VІ

Кількість навчальних годин: 2

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

2. Навчальні цілі:

Ознайомиться із етіологією, епідеміологією, медсестринським процесом, принципами профілактики

3.МАТЕРІАЛИ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

3.1. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни	Знати	Вміти
Мікробіологія	1. морфологію збудників 2. фізіологію збудників 3. стійкість збудників у зовнішньому середовищі
Сестринська справа	Виконання різних ін’єкцій Взяття матеріалу від хворого для лабораторних досліджень Спостереження за станом пацієнта	1. В/м ін’єкції 2. П/ш ін’єкції 1. Кров з вени для серологчного дослідження 1. Вимірюванн Т тіла 2. Підрахунок пульсу 3. Підрахунок частоти дихання

3.2. Зміст теми

Кліщовий енцефаліт (син. кліщовий енцефаліт, кліщовий весняно-літній, російський далекосхідний, весняно-літній менінгоенцефаліт, кліщовий енцефаломієліт – арбовірусне зоо антропонозне, природно-вогнищеве трансмісивне захворювання, що проявляється гарячкою, інтоксикацією та ураженням ЦНС, іноді з множинними в'ялими парезами та паралічами.

Етіологія.

Збудник – virus Tick-born encephalitis (VTBE) – належить до роду Flavivirus, родини Togaviridae, екологічної групи арбовірусів. Існують два підтипи: вірус російського весняно-літнього енцефаліту і вірус центральноєвропейського енцефаліту. Віруси високотропні до нервової тканини. Віруси стійки до низьких температур, кислот, висушування; у молоці та молочних продуктах зберігаються до 2 міс. Але чутливі до високих температур, спирту, УФО, деззасобів (під дією 3 % розчинів лізолу й хлораміну гинуть за 5 хв., знешкоджуються під впливом фенолу, формаліну)

Епідеміологія:

Основне джерело і резервуар збудника в природі – іксодові кліщі. Додатковим джерелом збудника є дикі і свійські тварини та птахи: білки, зайці, їжаки, бурундуки, глухарі, рябчики, дятли та ін, а також кози, вівці, останні при центральноєвропейському підтипі вірусу можуть бути і головним джерелом.

Основний механізм передачі інфекції трансмісивний (зі слиною інфікованих кліщів при кровососанні (80-90 % випадків); додатковий шлях інфекції – харчовий: при вживанні молока, твердого та м'якого сиру від інфікованих кіз (особливо) і корів (більш характерно для центральноєвропейського енцефаліту).

Можливе інфікування прозекторів, працівників лабораторій у разі потрапляння зараженого матеріалу на подряпини, шкіру, слизові рота, глотки, очей. Рівень захворюваності залежить від агресивності кліщів, яка зростає в спекотні й посушливі роки. В Україні вогнища виявлені на Поліссі, передгір'ях Карпат, в Карпатах, в Криму. Сприйнятливість загальна. Частіше хворіють молоді люди, діти. Групи ризику – лісоруби, геодезисти, тваринники, будівельники, мисливці, туристи та ін.

Класифікація.

За варіантами:

• центрально-європейський

• російський (весняно-літній, східний

За формами:

• інапарантна

• маніфестна

• двохвильова

За різновидами маніфестної форми:

• стерта (абортивна)

• гарячкова

• менінгеальна

• менінгоенцефалітична

• поліомієлітна

• полірадикулоневритна

За ступенем тяжкості:

- легкий

• середньої тяжкості

• тяжкий

• дуже тяжкий

За тривалістю:

• гострий

• затяжний

• хронічний

Медсестринський процес.

І Етап. Медсестринське обстеження.

Скарги пацієнта

• озноб, підвищення t тіла

• головний біль

• блювання (без полегшення)

• нудота

• різка слабість

• порушення сну

• світлобоязнь

• біль в м'язах шиї, плечового пояса, верхніх кінцівок

• відчуття затерплості, "повзання мурашок"

• посіпування в м'язах, судоми

• утруднене ковтання, вимови

Анамнестичні дані:

інкубаційний період від 5 до 30 днів (деколи 60)

можливий поступовий початок:

слабість, дратівливість, незначний головний біль, посіпування м'язів, порушення сну

• через 2-3 дні різкий озноб з підвищенням температури тіла до 38-40⁰С

• сильний нестерпний головний біль

• нудота, блювання (без полегшення)

• загальмованість

• деколи збудження, марення, галюцинації

• судоми, епілептиформні припадки

• менінгіальний синдром

• болі в м'язах шиї, плечового пояса, верхніх кінцівок

в період розпалу

• посилення головного болю (у потилично-тім'яній та лобній зонах) та міалгій, судом

• поява парезів черепних нервів: окорухового, язикоглоткового та ін

• психічні та мозкові порушення (утруднення писання, зміни пам'яті, інтелекту)

• можуть розвиватися спастичні геміпарези

• характерні в'ялі паралічі м'язів шиї, плечового пояса, верхніх кінцівок

• наприкінці 2-3 тижня хвороби атрофія уражених м'язів

період реконвалесценції

- тривалий (1-2 міс): зберігаються астенізація, вегетативні порушення рухових функцій (але не у всіх – часто розвивається інвалідизація)

Об'єктивно:

• t тіла 38-40⁰С

• тахікардія змінюється брадикардією

• лабільність АТ з тенденцією до гіпотензії

• виражена оглушеність, сонливість, деколи психомоторне збудження

• марення, галюцинації, гіперакузія

• дезорієнтація в просторі

• судоми, епілептиформні припадки

• шкіра на дотик суха, гаряча

• гіперемія шкіри обличчя та верхньої половини тулуба

• фотофобія, сльозотеча, косоокість, птоз

• ін'єкція судин склер і кон'юнктив

• дихання поверхневе, часте

• дезорієнтація в просторі та часі і щодо власної особистості

• позитивні менінгіальні симптоми Керніга, Брудзинського та регідності потилочних м'язів

• утруднення писання, читання, вимови

• при пальпації м'язів – їх фібрилярні посіпування

• в'ялі паралічі м'язів шиї: симптоми "кривошиї", "голови, що звисає", закидання голови

• паралічі м'язів плечового пояса та верхніх кінцівок: симптоми згорбленої (сутулої) постави, тулубного закидання рук