2. Реалізація страхових послуг та її особливості

Страхові продукти відносяться до внутрішньої структури страхового ринку.

Страхові продукти - це специфічні послуги, що пропонуються на страховому ринку, ціна яких відображається у страховому тарифі і формується на основі конкуренції при порівнянні попиту і пропозиції. Нижня межа ціни визначається умовами рівноваги між надходжен­нями платежів до страхового фонду та виплатою страхового від­шкодування і страхових сум, верхня межа ціни визначається потребами страховика.

Ціна послуги конкретного страховика залежить від величини і структури його страхового портфеля, якості інвестиційної діяльності, величини управлінських витрат та очікуваного прибутку. Якщо ціна його страхової послуги виявиться надмірно високою, страховик може опинитися у невигідному становищі порівняно з своїми конкурентами і втратити клієнтів.

Купівля-продаж страхових послуг оформляється страховим до­говором, а підтвердженням цього акту є страхове свідоцтво (поліс), видане покупцеві (страхувальнику) продавцем (страховиком).

Страхові послуги здебільшого реалізуються у такий спосіб:

• прямий продаж;

• продаж за допомогою посередників. Прямий продаж здійснюється:

• в офісі страхової компанії;

• спеціально найманими працівниками -аквізиторами;

• за адресами у довідниках;

• поштовими відправленнями;

• по мережі Інтернет.

Продаж за допомогою посередників відбувається:

♦ через агентів;

• через альтернативну мережу посередників - банки, туристичні агенції тощо.

В Україні найбільшого поширення набула реалізація страхових про­дуктів через головних виконавців аквізиції. Розрізняють такі види акві­зиторів:

1. Фахівці, які працюють у центральному офісі страхови­ ка або його регіональних філіях і представництвах. Потенційний клієнт прибуває сам - його запрошують на переговори. Ця форма спілкування з клієнтом дає змогу страховикові залучати до переговорів фахівців із інших підрозділів, використовуючи потрібні нормативні та рекламні матеріали, оперативно приймати рішення з кожної розгля­ дуваної справи, коригувати чи розробляти положення страхових угод. При цьому клієнт може знайомитися з рівнем фахової підготовки, організації роботи та сервісу страховика. Така форма спілкування дає можливість за відомих умов досягти бажаного впливу на клієнта, але є незручною для самого клієнта.

2. Працівники підприємства (юридичної особи), які є стра­ ховим агентом. Як правило, клієнт прибуває в офіс агента для пере­ говорів з питань, що стосуються безпосередньої виробничої діяльності агента (транспортні агентства, туристичні фірми тощо). При цьому спілкування з клієнтом в інтересах страховика торкається не більше як двох-трьох видів страхування, які добре опрацьовані і особливих ускладнень не викликають.

Страхові агенти і страхові брокери.

Така форма сьогодніє найбільш поширеною у світовій практиці.

Разом з тим системи продажу страхових послуг постійно вдоско­налюються, застосовуються нові форми та методи.

Нещодавно почала використовуватися форма реалізації страхо­вих послуг через мережу Інтернет. Інтернет - це досить потужне новітнє середовище передачі інформації, розвиток якого приводить до суттєвих змін у всіх галузях підприємницької діяльності, в тому числі й страхуванні. Страхові компаніївикористовують зазначену інфо­рмаційну систему як з точки зору удосконалення діяльності страхової компанії, так і розробки самого сайту. Також створюється сайт -екстранет, орієнтований виключно на клієнтів та партнерів, з метою

забезпечення здійснення страхових послуг, надання інформації щодо страхових виплат, статистики і таке інше. Разом з тим в Україні використання Інтернету в страхуванні супроводжуєть­ся такими проблемами:

• мала чисельність та низька купівельна спроможність Інтернет - аудиторії;

• відсутність законодавчого регламентування механізму електрон­ ного підпису та документування, відсутність правових основ еле­ ктронних страхових полісів;

• не всі страхові послуги можна продавати по мережі Інтернет у зв'язку з тим, що надання деяких підвидів страхових послуг вима­ гає огляду об'єкта страхування (наприклад, авто-каско на умовах онлайнтощо).

В страховій діяльності використовують такі сучасні інформаційні технології:

1. Система одержання інформації Кеиіегз Іегтіпаї (інформаційний

термінал «Рейтер»);

База даних новин агенства Кеиіег Визіпезз Вгіеїїп§;

Система аналізу інформації Кеиіегз Огарпісз ргоГеззіопаї (технічний

аналіз «Рейтер»);

4. Система електронного ділінгу Оеа1іп§ 2000;

5. Спеціалізована телефонна система для ділінгу (\¥¥РТТ5).

Інформаційний термінал «Рейтер» дає широкий спектр інформації з усього світу в режимі реального часу. На екрані можуть одночасно висвічуватись кілька сторінок з різною інформацією у вигляді текстів та графіків. Інформація передається через супутник зв'язку.

Всі послуги, що надаються Іпіегпеі, поділяють на 2 категорії:

• обмін інформацією між абонентами мережі;

• використання баз даних мережі.

Користуючись цими послугами, спеціаліст страхової справи роз­ширює можливості для отримання, дослідження, представлення, збе­реження інформації, необхідної для успішного виконання покладених на нього обов'язків.