Валовий національний продукт. Національний дохід

Валовий національний продукт (ВНП) — це ринкова вартість життєвих благ, які створені ресурсами даної нації як на території своєї країни, так і за рубежем. ВНП — додаткова вартість, створена національним капіталом. Валовий внутрішній продукт ВВП — це сума додаткової вартості, створеної протягом року на її території, незалежно від національної належності фірм. Якщо від ВВП відра­хувати додаткову вартість створену іноземними фірмами на тери­торії даної країни, і додати додаткову вартість створену вітчизня­ними фірмами за кордоном, то одержимо ВНП. Таким чином, ВВП більш точний і визначний ніж ВНП, адже інколи непросто визначи­ти національну належність додаткової вартості особливо трансна­ціональних фірм.

У рекомендаціях ООН по складанню системи національних ра­хунків (СНР) основним показником вважається ВВП, але передба­чено обчислення і ВНП, адже ВВП і ВНП дуже близькі, їх часто позначають у єдиному континуумі — ВНП/ВВП.

ВНП, як і ВВП, обчислюється трьома основними методами: че­рез виробництво, через грошові витрати і через грошові доходи.

ВНП/ВВП через виробництво обчислюється як сума додаткової вартості — А + V + т, де А — амортизація засобів праці, V — не­обхідний продукт, т — додатковий продукт. Додаткова вартість визначається різницею між грошовою виручкою від продажу про­дукту і витратами на речові фактори виробництва. Щоб знайти об­сяг ВНП, потрібно скоректувати ВВП на сальдо закордонних над­ходжень, тобто різницю між продуктом, виробленим вітчизняним капіталом за рубежем, і продуктом, створеним капіталом на тери­торії даної країни (найбільш вагомим при цьому є показник чисто­го експорту — різниця між вартістю експорту і імпорту в даному році).

ВНП/ВВП за витратами = С +1 + G + X , де С — особисті споживчі витрати, G — державна закупівля товарів і послуг, 1 — валові приватні внутрішні інвестиції, X — чистий експорт.

ВНП/ВВП за доходами включає обсяг спожитого капіталу, не­прямі податки на бізнес, заробітну плату найманих робітників, орендну плату, процент, дохід від індивідуальних вкладень, пода­тки на прибуток корпорацій, дивіденди, нерозподілені прибутки корпорацій.

Розрізняють номінальний і реальний ВНП/ВВП. Продукт, який обчислений за діючими цінами, називають номінальний ВНП/ВВП, а скоректований на зміну цін — реальний ВНП/ВВП. Якщо розра­хувати співвідношення між номінальним і реальним продуктом, одержують показник — дефлятор ВНП/ВВП.

Номінальний ВНП Дефлятор ВНП = .

Реальний ВНП

Дефлятор ВНП/ВВП — це загальний індекс цін, за його допо­могою визначають реальний обсяг національного продукту. Номі­нальний ВНП вимірюється в поточних цінах, реальний визначаєть­ся з урахуванням інфляції та дефляції.

Номінальний ВНП Реальний ВНП = _: .

Індекс цін

Індекс цін виражається в десятковій формі.

Чистий національний продукт (ЧНП) = ВНП мінус відрахування на споживання капіталу (амортизаційні відрахування).

Національний дохід = ЧНП мінус непрямі податки на бізнес.

Індекс цін

В аналізі економічних процесів часом необхідно виключати впливи грошового характеру, обумовлені інфляцією чи іншими причинами.

Для цього обчислюють дефлятор — індекс цін. Індекс цін являє собою узагальнюючий показник динаміки та співвідношення рівня цін. Він може бути індивідуальним, що визначається для окремого товару, та зведеним, який характеризує співвідношення рівнів цін і сукупності різних товарів і послуг. Зведений індекс може викорис­товуватися для визначення динаміки цін усієї сукупності товарів і послуг (загальний індекс цін) і для окремих груп товарів (груповий індекс). Індекс цін

ІЦ = {і = 1,2,..., п),

І Рі0Чп

де Р_і — ціна, д_і — кількість продукту, 0 і 1 — базисний і поточ­ний періоди.

Індекс цін використовується для визначення зміни вартості життя (індекс вартості життя). Для цього розраховується зміна вар­тості «товарного кошика», в який у різних країнах включають пев­ний набір споживчих товарів і послуг. У ряді країн індекс вартості життя використовується для визначення динаміки реальної заробі­тної плати окремих категорій трудящих і на цій основі регулюють­ся величини номінальної заробітної плати, пенсій, допомог та ін­ших виплат.

Стосовно до ціни товару використовуються такі терміни. Діюча, чи номінальна, ціна є ціна товару в поточному періоді чи ціна това­ру в поточних доларах. Реальна, чи порівняльна, ціна розрахову­ється за допомогою індексу цін, її називають ціною в постійних до­ларах.