Розширене, просте і звужене відтворення суспільного виробництва

Рух суспільного продукту у процесі відтворення, коли він пос­лідовно проходить через сфери виробництва, розподілу, обміну і споживання, називається економічним кругообігом. Схеми еко­номічного кругообігу знаходяться в основі макроекономічних мо­делей відтворення. Першу спробу такого моделювання здійснив у своїй знаменитій праці «Економічна таблиця» (1758) французький фізіократ Ф. Кене (І694—1774).

Схема економічного кругообігу Кене побудована на відомому фізіократичному принципі примату землеробства над іншими сфе­рами виробництва. Кене, як і усі фізіократи, єдиною формою про­дуктивної праці вважав працю фермерів і селян у землеробстві. Саме вони, на його думку, створюють увесь чистий (додатковий) продукт суспільства.

У відповідності із цими уявленнями, Кене і побудував свою мо­дель кругообігу суспільного продукту. Він поділив усе суспільство на три класи: продуктивний (фермери і селяни), землевласників і непродуктивний, або безплідний (усі, хто не зайнятий працею у сільському господарстві). Увесь суспільний капітал, який, на його думку, знаходиться у сільському господарстві, Кене поділив на дві частини: первісні аванси (витрати та інвентар, будівлі, худобу то­що, тобто це фактично основний капітал) і щорічні аванси (витра­ти на насіння і робочу силу, тобто оборотний капітал). Первісні аванси (основний капітал) використовуються тривалий час (10 років), а щорічні аванси (оборотний капітал) — протягом року.

При аналізі відтворення Кене виходить з таких передумов: між собою обмінюються еквіваленти (тобто рівні вартості), ціни постійні, не враховується зовнішня торгівля, за вихідний момент обирається кінець сільськогосподарського року, коли збирається урожай.

а

ФОНД

) Зростаюча економіка (розширене)

О БСЯГ

КАПІТАЛУ

	ОБСЯГ		ФОНД		ОБСЯГ
	КАПІТАЛУ		СПОЖИВАННЯ		КАПІТАЛУ

Схема 1. СХЕМА ЕКОНОМІЧНОГО КРУГООБІГУ Ф. КЕНЕ

У своїй схемі Кене приймає всю вартість продукту землеробста за 5 млрд ліврів (що відповідало тодішній реальній дійсності у Франції), які за вартістю поділяються на первісні аванси (1 млрд лі­врів), щорічні аванси (2 млрд ліврів) і чистий продукт (2 млрд лів­рів). Безплідний клас має на 2 млрд ліврів засобів виробництва. Увесь суспільний продукт складає 7 млрд ліврів. Крім того, проду­ктивний клас має ще 2 млрд ліврів готівкою (грошима), які він сплачує на початку року землевласникам у формі орендної плати (ренти).

Схема руху створеного суспільного продукту у моделі Кене

Схема 2

У даній моделі відображено 5 послідовних актів руху (реаліза­ції) суспільного продукту:

1. землевласники купують у продуктивного класу продукти ха­рчування на 1 млрд ліврів;

2. землевласники купують у безплідного класу промислову продукцію (одяг, меблі, предмети розкоші тощо) на 1 млрд ліврів;

3. безплідний клас на одержані від землевласників гроші купує від продуктивного класу продукти харчування на 1 млрд ліврів;

4. продуктивний клас на гроші, одержані від безплідного класу, купує у нього ж знаряддя праці на 1 млрд ліврів;

5. непродуктивний клас купує у продуктивного сільськогоспо­дарську сировину на 1 млрд ліврів.

В результаті цих п’яти актів купівлі-продажу між класами реа­лізовано сільськогосподарської продукції на 3 млрд ліврів, а про­мислової — на 2 млрд ліврів. У фермерів і селян залишається нере­алізований продукт на 2 млрд ліврів, який не поступає у обмін між класами, а обертається лише в сільському господарстві і викорис­товується для відшкодування витраченої частини щорічних авансів. Куплена продуктивним класом промислова продукція (засоби ви­робництва) використовується для відшкодування (відтворення) ви­траченої частини первісних авансів. Готівка сумою 2 млрд ліврів знову повертається до продуктивного класу, але потім знову ви­плачується землевласникам як земельна рента (орендна плата) у наступному році.

Таким чином, створюються умови для існування статичної еко­номіки (простого відтворення).

Кене вперше в економічній науці обгрунтував модель економі­чного кругообігу, у якій суспільний продукт на макроекономічному рівні може бути реалізований лише за умови дотримання відповід­них макроекономічних пропорцій між його речовими та вартісними елементами. Це було геніальне для того часу досягнення, незважа­ючи на усі недоліки даної моделі (безплідний клас залишається без засобів виробництва, а тому не може продовжити процес виробни­цтва, нереалізованою залишається сільськогосподарська продукція на 2 млрд ліврів тощо).