Крива валового доходу

Валовий дохід визначається множенням ціни Р на кількість продукції Q, яку фірма може продати:

Я = Р X Q.

В умовах чистої конкуренції фірма продає продукцію за постій­ною ціною, і крива валового доходу має вигляд висхідної лінії ТЯ . В умовах недосконалої конкуренції крива валового доходу буду­ється на основі кривої попиту. Поки попит еластичний, крива дохо­ду йде вгору (дохід збільшується) і досягає максимального значен­ня в точці М при оптимальному обсягу продаж фірми і оптимальній ціні. Тому максимальний валовий дохід не забезпечу­ється найвищою ціною. Коли попит стає нееластичним, валовий дохід (загальна виручка) знижується.

Граничний (додатковий) дохід Мй

Дохід від продажу додаткової одиниці товару називається гра­ничним доходом. Він визначається як різниця валового доходу від продажу п +1 одиниць товару і валового доходу від продажу п одиниць товару. В умовах чистої конкуренції фірма продає додат­кові одиниці продукції за постійною ціною, і крива її додаткового доходу співпадає з кривою досконало еластичного попиту МЯ = D = Р.

Р

Рис. 39

В умовах недосконалої конкуренції граничний дохід не співпа­дає з ціною додаткової одиниці проданого товару, оскільки зі збі­льшенням пропозиції змінюється (знижується) ціна кожної попере­дньої одиниці товару. Це зниження ціни (збитки на п одиницях товару) враховується в ціні п +1 одиниць товару. Граничний дохід п -ї одиниці товару дорівнює ціні п -ї одиниці за вирахуванням збитків на попередніх одиницях продукції, що викликані зменшен­ням ціни.

Лінія попиту dd з виробництвом додаткових одиниць продукції йде донизу, граничний дохід падає нижче ціни. Граничний дохід стає від’ємним, коли попит нееластичний і збільшення об’єму про­дукції Q скорочує валовий дохід. Лінія ШР показує втрати на по­передніх одиницях при продажу недосконалим конкурентом нової одиниці Q. ШР — РК . Різниця між ринковою ціною РМ і збитка­ми КР дорівнює граничному доходу КМ .

Середній і граничний продукти. Продуктивність праці

Якщо капітал є фіксованим фактором, а праця змінним, то фір­ма може збільшити виробництво за рахунок використання великої кількості трудових ресурсів. Результативність такого процесу мож­на описати за допомогою середнього та граничного продуктів пра­ці. Середній продукт дорівнює обсягу продукції Q, яка виробля­ється, поділеному на загальні витрати праці L, тобто Q / L. Граничний продукт праці МР_Ь являє собою додатковий обсяг, що отримується при збільшенні затрат праці на одну одиницю: МЯ_Ь = ДQ/ДІ.

Граничний продукт залежить також від кількості використаного капіталу, інших факторів виробництва. Аналогічно визначається граничний продукт капіталу МР_К .

Якщо змінний фактор, у даному випадку праця, нескінченно ді­литься, то середній продукт є його середньою продуктивністю, а граничний продукт — його граничною продуктивністю. Якщо гра­нична продуктивність перевищує середню, то остання зростає, як­що гранична продуктивність менша середньої, то середня продук­тивність знижується. Крива граничної продуктивності перетинає криву середньої в точці, в якій середня досягає максимуму. Таке співвідношення обумовлене математично. Адже для отримання се­редньої продуктивності кожний наступний приріст обсягу продук­ції повинен додаватися до тих приростів, які були отримані за ра­хунок використання попередніх одиниць факторів: кожний такий приріст буде менший останнього досягнутого приросту.