Еластичність кривої граничної корисності

Альтернативні набори товарів, які забезпечують однаковий рі­вень корисності.

Ординалістська версія граничної корисності замінює поняття «гранична корисність» іншим — гранична норма заміщення од­ного блага іншим (MRS — marginal rate of substitution). Якщо по­вернутися до графіка, то MRS блага у благом x показує максима­льну кількість блага y , від якої споживач готовий відмовитись, щоб отримати додаткову кількість блага x .

Математично MRS записується так:

MRS = —.

ДХ

MRS завжди має знак «—», оскільки Д Y змінюється в бік зменшен­ня (те ж стосується і ДХ, якщо благо x замінюватиметься благом у).

Зменшення MRS пояснює опуклість кривих байдужості та їх спадну форму. Річ у тому, що в точці A споживач має відносно бі­льшу кількість блага у і значно менше блага x, тому гранична ко­рисність блага у є меншою для нього порівняно з граничною ко­рисністю блага x . Зі сказаного випливає, що споживач готовий відмовитися від значної кількості блага у , щоб отримати додатко­ву одиницю блага x. При переміщенні вниз по кривій байдужості (від точки A до B і C), кількість блага у у споживача буде зме­ншуватися (водночас буде зростати його гранична корисність), а кількість блага x буде зростати (відповідно буде зменшуватися йо­го гранична корисність). Тому споживач буде готовий відмовитися від усе меншої кількості блага у на користь блага x. В результаті MRS зменшуватиметься при русі вправо по кривій байдужості, що й визначатиме її опуклість і спадну форму.

Бюджетні лінії, або що доступне покупцю

Криві байдужості дозволяють виявити переваги споживача, але не враховують такі фактори впливу на процес споживання, як ціни товарів і дохід споживачів.

Для того, щоб визначити, який саме набір товарів чи послуг обере для споживання та придбає споживач, потрібна додаткова інформація, яка пов’язана з бюджетними обмеженнями.

Бюджетне обмеження — це лінія, що показує, яку кількість то­варів та послуг (споживацьких наборів) може придбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу — I (Income).

Рівняння бюджетного обмеження:

I = PxQx + PyQy ,

де I — дохід споживача;

P_x — ціна товару x;

Р_у — ціна товару у ;

Q_x — кількість товару x;

Q — кількість товару у .

Фактори, які впливають на бюджетну лінію:

• зміна доходу споживача;

• зміна цін на товари.

Рис. 20

При зміні доходу бюджетна лінія переміщується відповідно до його збільшення / ^ І₂ (рис. 21), або зменшення І₂ ^ І₁ (рис. 22) і займає паралельне попередньому положення.

Вплив зміни доходу на бюджетну лінію

Зміна ціни на товар х призводить до відповідної зміни кута на­хилу бюджетної лінії (рис. 23, 24).

Загальна і гранична корисність

Корисність — U (Utility) — це задоволення, яке отримує спожи­вач у процесі споживання товарів та послуг.

Корисність збільшується, якщо збільшується кількість товару, що споживається. У цьому випадку зростає загальна корисність. Але зростання загальної корисності уповільнюється зі збільшенням споживання. Це є наслідком того, що зменшується додаткова, або гранична корисність.

Гранична корисність MU (Marginal Utility) це приріст кориснос­ті за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.

З гідно з законом спадної граничної корисності, величина грани­чної корисності має тенденцію зменшуватись по мірі збільшення кількості товару, що споживається.

TU — сукупна корисність

MU — Г ранична корисність

Q — кількість товару, що споживається

Сукупна корисність TU (Total Utility) зростає в процесі спожи­вання, але вона зростає все меншою і меншою мірою. Це означає, що гранична корисність MU — додаткова корисність від спожи­вання кожної додаткової одиниці товару знижується.

Функція корисності — співвідношення між обсягами товарів та послуг, що споживаються, і рівнем корисності (задоволеності від споживання товару, якого досягає споживач).

Функція корисності:

U=f (Qx Qy)

де U — корисність

Q_x — кількість товару x, що споживається, за певний період Q_y — кількість товару у, що споживається, за певний період

Функція корисності концентрує увагу на основних чинниках, що впливають на вибір споживача, який здійснюється в межах споживання тільки двох товарів в їх різних кількостях і комбіна­ціях.

Перевага споживача може бути представлена в графічні формі, яка відображена в криві байдужості.