Загальна економічна рівновага

Теорія рівноваги вважається однією з фундаментальних в еко­номічній науці, її розробкою займалися багато відомих економістів. Умови часткової рівноваги ґрунтовно аналізував А. Маршалл. Про­блему ринкової рівноваги в умовах недосконалої конкуренції аналі­зували Дж. Робінсон і Е. Чемберлін. Причини порушення рівноваги розглядав Дж. Кларк. Першу модель загальної економічної рівнова­ги розробив видатний швейцарський економіст Л. Вальрас.

Економісти-теоретики виявили взаємозалежності ринків і цін і розробили моделі загальної ринкової рівноваги. Вони ґрунтують­ся на уявленні, що будь-яка зміна ціни одного виду продукту, блага чи фактора призводить до змін у цінах пов’язаних із ними товарів і послуг.

Існує система цін, яка може набути рівноваги, якщо зміни цін розглядати водночас із змінами доходів і межами споживання в пе­вний момент часу.

Кожен споживач вибудовує для себе ієрархію своїх потреб і ви­значає свій власний попит на ринку відповідно до своєрідної шкали.

Споживач може максимізувати корисність кожного блага, якщо розподілить свій грошовий дохід так, щоб остання його одиниця,

витрачена, наприклад, на хліб, принесла б йому таку ж додаткову (граничну) корисність, як і остання одиниця, витрачена ним на мо­локо чи м’ясо. Якщо розділити граничну корисність блага на його ціну, одержуємо зважену (середню) граничну корисність.

Тому кожен споживач змінює межі споживання окремих благ доти, доки їх граничні корисності не будуть пропорційними до цін, або доки не дорівнюватимуть зваженій граничній корисності.

Правило максимізації корисності благ вимагає такої рівності:

м и₁ _ ми ₂ _ ми₃ Р _ Р2 _ Рз

де Ми_{12 3} — гранична корисність окремих товарів; Р_{12 3} — їх ціни.

За таких умов споживач повністю використовує свій грошовий дохід. Тобто за цим рівнянням на ринку настане рівновага.

Загальна рівновага. Закон вальраса

Основна особливість економіки — взаємозалежність її частин. Ріст цін на одні товари викликає зміну попиту на інші і т. д.

Взаємозамінність і взаємодоповнюваність товарів — два основ­них типи відносин взаємозалежності. Взаємозамінні (субститутні) товари служать однаковим цілям, хоча й не зовсім однаково (плащі й парасольки, вугілля та мазут та ін.). А взаємодоповнювані (компле- ментні) товари споживають разом (нитки і голки, машини і бензин і т. ін.). Якщо абстрагуватися від ефекту доходу, то зниження ціни одного з двох взаємозамінних товарів зменшить попит на інші, а у випадку взаємодоповнюваних товарів має місце протилежна зміна.

Таким чином, функція попиту чи пропозиції на будь-який товар включає в якості змінної не лише ціну цього товару, але й — з ура­хуванням можливого впливу — ціни всіх товарів. Попит на товар потенційно залежить від цін на всі решта товари.

Я

де А — показник реальних активів (сільгоспугідь, різного роду пі­дприємств і т. ін.),

кщо виробляється п різних товарів, до яких крім споживчих товарів, засобів виробництва, різних послуг відносяться також об­лігації, акції, інші цінні папери, підприємства і т. д., гроші розгля­даються також як один із товарів, то попит на 10-й товар визнача­ється рівнянням

М — запас готівкових грошей;

Рі, Рі, Ръ-Рп — ціна товару;

D — попит на товар.

В рівнянні в уявному вигляді не записаний дохід, який задається цінами на товари, послуги та ресурси. Функція пропозиції на 10-й товар має вигляд

{Рі, Рі, Ръ,..., Рп, А, М).

Економіка знаходиться у стані загальної рівноваги, якщо пропо­зиція кожного товару рівна попиту на нього.

Рівновага описується системою рівнянь

Б = Dl, Бі = Dl,..., ^ = Dn.

Оскільки відомі ^А і ^М, то система рівнянь розв’язується від­носно цін р, Р₂,..., Р_п, що задовольняють умови рівноваги.

Визначивши ціни, з системи рівнянь знаходимо кількість това­рів, які обмінюються. Наведену систему можна розширювати, ускладнювати, включати інші змінні, що впливають на пропозицію та попит.

В умовах загальної рівноваги грошова вартість усіх товарів на боці пропозиції дорівнює загальній грошовій вартості товарів на боці попиту:

пп

X РБ = Х РА .

г=1 г=1

Дана тотожність і є закон Вальраса.