Рівновага попиту і пропозиції

Рівновага попиту і пропозиції досягається при перетині кривих попиту і пропозиції.

В точці перетину Е обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту. Обсяги попиту і пропозиції вирівнюються ціною рівноваги даного ринку — Р0, яка однаково задовольняє як покупців, так і продавців. Такий ринок знаходиться у стані рівноваги (рис. 6).

Рис. 6

За будь-якої ціни, відмінної від ціни рівноваги, баланс попиту і пропозиції та ринкова рівновага порушуються.

При більш низькій ціні надлишок попиту (конкуренція покуп­ців) буде штовхати ціну догори, а при ціні вище рівноважної про­позиція буде перевищувати попит (конкуренція продавців) і ціна буде знижуватися до рівня рівноваги.

Ціна ринкової рівноваги досягається стихійно, в «автоматично­му режимі». Якщо хтось (монополія чи держава) втручається в процес ціноутворення (як правило, у власних інтересах), ринкова рівновага буде порушуватись. такі ситуації відображено на графіку (рис. 7).

Рис. 7

Якщо на ринку первісна ціна була вищою (Р), тоді виробни­ки спробують виробити і продати більше товару, його пропози­ція зросте (до Q^S). Але за такої ціни впаде попит (до 0), тому утвориться надлишок товару, який на цьому ринку реалізувати не можна. Реалізація можлива лише за умови зміни ціни, тиск на яку в бік зниження здійснює надлишок пропозиції до того моме­нту, поки не буде досягнута ринкова рівновага, тобто до ціни рі­вноваги (Р₀).

Протилежна ситуація виникає, коли ціна буде нижчою рівнова­жної (Р,). У цьому випадку виникає дефіцит товару, тому за цієї

ціни попит (02 ) різко зростає і значно перевищує пропозицію (0 ), адже покупці не зможуть купити ту кількість товару, яку б вони могли. Це створює тиск на підвищення ціни, покупці змага­ються за право купити товар, а виробники зреагують на це підви­щенням ціни і розширенням обсягів виробництва. В кінцевому ре­зультаті ціна знову стане рівноважною (/0).

Так діє стихійний і об’єктивний ринковий механізм ціноутво­рення. Але коли є стійкі обмеження рівня ціни, рівновага такого ринку стихійно і об’єктивно не відновлюється.

Миттєва, короткострокова і тривала рівновага

Велику роль в розробці цих понять зіграв англійський економіст початку XX ст. А. Маршалл. Він розрізняє три типи рівноваги в за­лежності від наявності часу у виробників:

1. Миттєва рівновага, коли пропозиція незмінна. У фірми немає часу змінити пропозицію (рис. 8).

Рис. 8

2. Короткострокова рівновага, коли фірми можуть більше виро­бляти продукції на існуючих підприємствах, пристосувавши працю і змінні фактори до умов, що змінилися (рис. 9).

3. Тривала рівновага, коли фірми можуть відмовитися від ста­рих підприємств або збудувати нові, пристосувавши всі фактори та витрати до ціни, що змінилася. Тоді в даній галузі з’являються нові фірми, ряд інших фірм виходять з галузі (рис. 10).

Рис. 10

Зростання попиту здійснює різний вплив на ціну в різні періоди. У випадку миттєвої рівноваги збільшення попиту з dd до d' ^' (на­приклад, на товар, що швидко псується при незмінній пропозиції 8_тБ_т) збільшує ціну з Е до Е' при правильному розподілі пропо­зиції. У випадку короткострокової рівноваги пропозиція зро­стає, кількість підприємств не змінюється, крива попиту переміщу­ється з dd до d' d'. Нова ціна рівноваги Е" нижча, ніж миттєва ціна Е'. У випадку тривалої рівноваги криві пропозиції 8₁Б₁ і по­питу d'd' перетинаються в точці кінцевої рівноваги Е"', яка дося-

гається після того, коли всі економічні умови пристосувалися до нового рівня попиту. «Нормальна ціна» Е"'< Е"< Е'.

Стійкість ринкової рівноваги. Концепція типу Л. Вальраса

Ціна і обсяг товару (проданого і купленого) на ринку, який зна­ходиться в стані рівноваги, задані рівняннями попиту Б — а + аР і пропозиції Б — Р + ЬР, де Р — ціна; а і а, Р і Ь — сталі; Б і

5 — лінійні функції. Рівноважні ціна Р і кількість товару 0 ви­значаються з умови Б — 5 :

Р _— а-Р о _— Ьа- аР Ь - а а - Ь

Вивчення стійкості рівноваги передбачає включення динаміч­них процесів. Якщо в силу дії якихось факторів на ринку встано­виться інша ціна, то чи буде наступний рух ціни у часі спрямова­ний до стану рівноваги і наскільки швидко буде проходити процес пристосування? Початкове збурення (порушення рівноваги) може бути викликане використанням запасів товарів як продавцями, так і покупцями, існуванням запізнень з боку попиту і пропозиції. В дій­сності може існувати декілька цін рівноваги. Велике початкове збурення може хитнути всю систему з одного стану рівноваги до іншого. Проблему стійкості розглядаємо при наявності невеликих початкових збурень.

Якщо ціна встановилася надто низькою, попит переважає про­позицію і ціна підвищується до тих пір, доки не буде досягнутий стан рівноваги. Так як відхилення ціни від її значення в умовах рів­новаги Р — Р Ф 0 , то величини попиту і пропозиції, що очікуються, не будуть рівними. Припустимо, що швидкість зростання ціни про­порційна швидкості зменшення запасів N:

^ —-X^ —-М⁵ - ^в) —Ма-Р)-^(Ь - а)Р,

де N () — запаси, що змінюються у часі; X — швидкість реакції, задана позитивна величина. Знак «—» означає різноспрямованість змін запасів і ціни. Чим більша X, тим швидша буде реакція ціни

на дефіцит пропозиції. Зробимо підстановку Р() — Р для всіх і:

1. = А(а - Р) - А,(Ь - а) . Звідки Р — (а - Р)/(Ь - а), тобто знову при­йшли до звичайної характеристики. Р рівномірно і монотонно прямує до Р , якщо ( - а) додатне і в такому випадку рівновага стійка. Р монотонно віддаляється від Р , якщо (Ь - а) від’ємне, і тоді рівновага нестійка.

Стійкість ринкової рівноваги. Концепція типу А. Маршалла

Вихідні умови такі ж, як і у випадку концепції типу Л. Вальраса. Рівняння попиту D — а + аР і пропозиції 5 = Р + ЬР — лінійні фу-

а-Р

н

і кількість товару

кції. У стані рівноваги ціна Р

Ь-а

77 Ьа - аР

— визначаються з умови D — 5 .

а-Ь

Рис. 11

Вивчення стійкості рівноваги передбачає введення динамічних процесів. Якщо пропозиція надто мала, покупці запропонують більш високі ціни, ніж продавці готові були б прийняти, і пропози­ція зросте до стійкої рівноваги. Обсяг пропозиції відрізняється від рівня, який забезпечує рівновагу, на величину д = Q - Q Ф 0 .

Рис. 12

Побудуємо динамічну модель, в якій обсяг пропозиції збільшу­ється, якщо ціни продавців нижчі тих, які пропонують покупці. Ці­на покупця дорівнює Р_Б — ( -а)/а, ціна продавця Р₅ — (0 -Р)/Ь. Швидкість збільшення обсягу пропозиції Ж0 / Ж пропорційна роз­мірам дефіциту. Зміна обсягу пропозиції пропорційна зміні різни­ці — ціна продавця мінус ціна покупця. Тоді Ж0/Жґ —Х(Р/Ь-а/а)-Х(і/Ь-1/а), де X — швидкість реакції, величина позитивна, береться зі знаком «—», так як зміні обсягу пропозиції відповідає від’ємна різниця ціни продавця і ціни покупця.

1. монотонно прямує до 0 , якщо (і/Ь -1/а) додатне (стійка рівновага), і 0 невпинно віддаляється від 0 , якщо (і/Ь -1/а) від’ємне (нестійка рівновага).

Стійкість у розумінні Л. Вальраса досягається при (Ь - а) > 0, в розумінні А. Маршалла — при (і/ Ь -1/ а)> 0. Різні результати отримані з таких причин. Крива попиту Б в усіх випадках спрямо­вана вниз, кутовий коефіцієнт а < 0, а крива пропозиції 5 спрямо­вана вгору, Ь > 0 (рис. 11), або спрямована вниз (Ь < 0), але з різ­ним положенням відносно кривої попиту: на рис. 12 крива попиту крутіша за криву пропозиції ( -Ь < -а ); на рис. 13 крива пропозиції крутіша за криву попиту (-Ь > -а). Якщо крива пропозиції (11) спрямована вгору, Ь > 0, в даному випадку рівновага стійка і за Вальрасом і за Маршаллом; якщо крива пропозиції Б (12) спрямо­вана вниз, Ь < 0, а крива попиту Б крутіша за криву пропозиції (-Ь < -а), то рівновага стійка в моделі Вальраса і нестійка в моделі Маршалла; якщо крива пропозиції 5 (13) спрямована вниз, то в моделі Вальраса рівновага нестійка, в моделі Маршалла — стійка.