9.4. Методика порівняльної рейтингової оцінки економічного зростання господарюючих суб’єктів

Визначаючи стратегії виробничо-фінансового менеджменту, оцінюючи конкурентні позиції чи обґрунтовуючи ділове партнерство, виникає проблема порівняльної оцінки при багатоваріантній оптимізації з метою мінімізації ризику і максимізації виробничо-фінансового успіху. У таких випадках важливу роль приділяють інтегрованій або рейтинговій оцінці діяльності господарюючих суб’єктів. Якісну оцінку рейтингу можна забезпечити насамперед за методами комплексної економічної оцінки або за методикою, яку запропоновали Шеремет А.Д. і Негашев Є.В.

Російські вчені для порівняльної рейтингової оцінки пропонують виділити чотири групи показників:

1. показники оцінки прибутковості (рентабельності активів);

2. показники оцінки кінцевих фінансових результатів (прибутку);

3. показники ефективності використання виробничих ресурсів і капіталу;

4. показники ліквідності та платоспроможності

Цю систему показників визначають за даними публічної звітності, що дає змогу проводити відкриту, об’єктивну рейтингову оцінку. Для розрахунку підсумкового показника рейтингової оцінки проводять порівняння в розрізі всіх показників з умовним еталонним суб’єктом господарювання. Еталоном порівняння є реальний господарюючий суб’єкт, який має найкращі конкурентні показники. Якщо обирають лише конкретний об’єкт діяльності (наприклад, для інвестування у вуглевидобуток чи нафтовидобуток, пивоварну промисловість, кондитерську і т.п.), то еталонне підприємство формують із сукупності однотипних.

Для порівняльної рейтингової оцінки застосовують таку послідовність досліджень.

1. Формують матрицю показників рейтингової оцінки (А_ij):

де і = 1,2,3…m (номери підприємств);

j = 1,2,3…n (номери показників).

2. Для кожного показника обирають еталонне значення і заносять у стрічку умовного еталонного суб’єкта господарювання (m+1).

3. Вихідні параметри матриці стандартизуються у відношенні до відповідного показника еталонного суб’єкта:

,

де X_i,j – виважені до стандарту еталонного суб’єкта господарювання

значення показників і-го досліджуваного.

4. Для кожного аналізованого суб’єкта господарювання значення його рейтингової оцінки (R_i) визначається за формулою:

де X_1,i; X_2,i; X_3,i;… X_m,i – приведені до стандарту показники і-го

суб’єкта господарювання.

Найвищий рейтинг має господарюючий суб’єкт з мінімальним значенням R_i. Порівняльна рейтингова оцінка може бути за будь-якої кількості порівнювальних показників.

Цей алгоритм порівняльної рейтингової оцінки можна модифікувати за формулами:

або

,або

,

де k₁, k₂, k₃,… k_n – коефіцієнти значимості j-того показника, які

визначаються експертним шляхом.

Інформаційна база показників рейтингової оцінки повинна відповідати вимогам:

• інформація має мати найбільш повне змістовне наповнення;

• якісні показники дають однакову інтерпретацію змін економічної системи (позитивних чи негативних);

• для показників якості економічної системи визначені нормативні параметри, або діапазон їх коливання (критичні значення);

• показники є реальними, відкритими та порівняльними у просторі і часі.

Цим вимогам найбільшою мірою відповідають показники якості фінансового стану господарюючого суб’єкта. Рейтингове значення визначають за формулою:

де К – число показників рейтингової оцінки;

Н_і – нормативне (критичне) значення для і-го коефіцієнта, коеф.;

k_i – значення і-го коефіцієнта, коеф.

Якщо всі прийняті для рейтингової оцінки коефіцієнти (k₁,k₂,…,k_K) будуть дорівнювати величині їх нормативних значень, то рейтинг дорівнюватиме 1 (R=1). При R<1 стан економіки визнача­ється як незадовільний.

Найчастіше для рейтингової оцінки виділяють п’ять показників:

1. коефіцієнт маневрування (нормативне значення k_МН ≥ 0,1);

2. коефіцієнт загальної платоспроможності (нормативне значення k_ЗП ≥ 2,0);

3. прямий коефіцієнт обороту вкладеного капіталу (нормативне значення k_O ≥ 2,5);

4. коефіцієнт рентабельності реалізації продукції R_РП (нормативне значення S_НБ визначається за обліковою ставкою НБУ);

5. коефіцієнт рентабельності вкладеного капіталу k_ГК (коефіцієнт економічної рентабельності нормативами не обмежений).

Враховуючи це, рейтингове значення діяльності суб’єкта господарювання визначають так:

.

Оцінку зміни рейтингу суб’єкта господарювання можна подати у вигляді таблиці (табл. 9.7) .

Таблиця 9.7