Оцінка власного капіталу підприємства

Показники	на початок року		на кінець року		зміна за рік
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
1. Статутний капітал 2. Пайовий капітал 3. Додатковий вкладений капітал 4. Інший додатковий капітал 5. Резервний капітал 6. Нерозподілений прибуток 7. Неоплачений капітал 8. Вилучений капітал	6403,9 - - 336,9 733,8 8444, 1 ( - ) ( - )	40,23 - - 2,12 4,61 53,04 ( - ) ( - )	9103,9 - - 336,9 957,3 11769,8 ( - ) (137,0)	41,10 - - 1,52 4,32 53,18 ( - ) (0,12)	- - - - +223,5 +3325,7 ( - ) (+137,0)	- - - -0,60 -0,29 +0,14 ( - ) (+0,12)
Всього	15918,7	100,0	22130,9	100,0	+6212,2	-

Приріст обсягу (+223,5 тис. грн.) і питомої ваги ( +0,14%) власного капіталу за рахунок реінвестованого прибутку є ознакою покращення фінансового стану, добрих перспектив економічного зростання.

Важливим в оцінках власного капіталу є зміна обсягу та співвідношення основного й оборотного капіталу. Власний основний капітал визначається як сума необоротних активів без величини довгострокового залученого капіталу, який використовують на фінансування необоротних активів. Сума власного оборотного капіталу визначається як різниця всього власного капіталу і суми власного основного капіталу, або як сума оборотних активів без величини поточних зобов’язань підприємства і без суми довгострокового залучення капіталу, який використовують на фінансування оборотних активів.

Підвищення частки власного оборотного капіталу є свідченням покращення фінансового стану, оскільки зростає фінансова стійкість суб’єкта господарювання. Чим більша частка власного оборотного капіталу у загальній сумі власного, тим більша його мобільність, оскільки зростає величина високоліквідного капіталу.

Зміни у складі власного капіталу можуть бути через:

• внески учасників;

• переоцінку активів;

• вилучення та інші зміни у капіталі.

Аналізуючи залучений капітал, важливо дати оцінку зміни обсягу та структуру (табл. 8.6 ).

Таблиця 8.6

Склад і структура залученого капіталу підприємства

Показники	на початок року		на кінець року		зміна за рік
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
1. Довгострокові зобов’язання 2. Короткострокові кредити банку 3. Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 4. Кредиторська заборгованість, в тому числі, - за товари, роботи, послуги - за розрахунками 5. Інші поточні зобов’язання	- - - 430,9 38,9 392,1 0,2	- - - 100 8,96 91,00 0,04	- - - 282,7 15,7 266,7 0,3	- - - 100 5,55 94,34 0,11	- - - -148,2 -22,9 -125,4 +0,1	- - - - -3,41 +3,34 +0,07
Всього	430,9	100,0	282,7	100,0	-148,2	-

На аналізованому підприємстві залучений капітал повністю формується за рахунок кредиторської заборгованості. Відсутність у джерелах фінансування довгострокових кредитів може бути з причин невигідності їх залучення (за діючими умовами кредитування), або через недовіру банку до кредитоспроможності підприємства. Відсутність серед джерел фінансування короткострокових кредитів банку треба дослідити особливо ретельно, оскільки це один із чинників зниження рентабельності власного капіталу (при наявності об’єктів кредитування та допустимих умовах отримання кредиту).

Аналізуючи кредиторську заборгованість, особливу увагу звертають на зміни її обсягу, структури, оборотності та терміну погашення. Аналіз змін обсягу кредиторської заборгованості варто проводити в розрізі всіх її структурних елементів, визначаючи реальності цих сум за інформацією укладених договорів, контрактів та інших документів, які засвідчують стан поточних розрахунків підприємства. Особливу увагу приділяють простроченій заборгованості з оцінкою причин її виникнення, можливих наслідків у зміні фінансового стану та шляхів погашення. Якість кредиторської заборгованості оцінюється на основі визначення у ній вексельної форми розрахунків, а також тривалості використання кредиторської заборгованості в обороті. Середня тривалість використання дебіторської заборгованості в обороті обчислюється за формулою:

,

де – середні залишки кредиторської заборгованості за

аналізований період, грн;

– загальна сума обороту за розрахунками з кредиторами, грн.

Щоб детальніше проаналізувати кредиторську заборгованість з метою оцінки фінансового стану, потрібно виділити невиправдану заборгованість і причини її утворення. До невиправданої кредиторської заборгованості належить прострочена заборгованість і заборгованість за невідфактурованими поставками. Щоб простежити прострочену заборгованість, виділяють залишок зобов’язань на кінець аналізованого періоду за строками їх утворення (табл. 8.7).

Таблиця 8.7