8.8. Особливості оцінки інфляційних процесів

Історія розвитку світової економіки виділяє такі періоди її розвитку, які супроводжуються процесами інфляції і дефляції. Якщо дефляція в окремих країнах епізодична, то інфляція має постійний характер і уникнути її практично неможливо. Під інфляцією розуміють процес підвищення загального рівня цін в економіці країни, або рівноцінного зниження купівельної здатності грошей. Зворотнім процесом до інфляції є дефляція. Практично інфляція проявляється через появи в обігу надмірної кількості паперових грошей, які не мають товарного покриття, або через скорочення товарної маси при незмінному грошовому обігу. Це призводить до зниження реальних доходів населення, розбалансування внутрішнього і зовнішнього ринків, посилення стихії неконтрольованого підприємництва тощо. Головними причинами інфляції є: порушення пропорцій у сфері виробництва і обігу. неефективна бюджетна і монетарна політика, високий рівень тіньової економіки, тощо.

Враховуючи ту обставину, що ознакою інфляції не є зміна цін на окремі види товарів, а їх підвищення на всю групу, які визначають життєвий рівень населення, при аналізі інфляційних використовують агрегатний індекс цін:

:

або

,

де – види товарів, що приймаються для оцінки інфляційних

процесів;

– обсяг фактичної реалізації товарів і-тої групи, од.

і – фактична ціна товарів відповідної групи у базовому і

звітному періодах відповідно, грн.

Для приведення економічних показників у співставний вид з врахуванням рівня інфляції, проводиться переоцінка за коливаннями цін на товари і за коливаннями курсів валют.

Міжнародними стандартами обліку (МСБО15) («Інформація, що відображає вплив зміни цін» передбачено дві методики переоцінки за коливанням цін на товари: GPL (General Price Level Accounting), і ССА (Current Cost Accounting). Перша із них (GPL) має назву «Методика оцінки об’єктів бухгалтерського обліку в грошових одиницях однакової покупної здатності» і передбачає періодичний перерахунок активів та зобов’язань підприємства з використанням загального індексу цін. З метою врахування особливостей впливу інфляції на різні активи, їх поділяють на монетарні і немонетарні. Переоцінена вартість монетарних активів, відображається за номіналом (собівартістю), а немонетарних активів – перерахункам початкової вартості на загальний індекс цін.

Друга методика ССА «Методика переоцінки об’єктів бухгалтерського обліку у поточну вартість» передбачає подання інформації про активи у поточній оцінці, використовуючи три методи визначення поточної вартості об’єкту:

• за ціною можливої реалізації активів;

• за відновною вартістю;

• за економічно виправданими витратами.

Аналітичне забезпечення фінансового менеджменту, яке передбачає врахування інфляційних процесів, стосується таких сфер як:

• фінансове планування;

• кредитна діяльність;

• інвестиційна діяльність;

• управління розрахунками.

У системі фінансового планування найбільшу увагу проблема інфляції набирає при розрахунку грошових потоків та розподілі прибутку. Аналізуючи динаміку грошового потоку, слід враховувати вплив інфляції шляхом застосування модифікованого коефіцієнту дисконтування (τ), який враховує поправку на очікуваний рівень інфляції ( ), тобто :

,

де – модифікований коефіцієнт дисконтування.

При цьому, пріоритетним напрямком управління грошовими потоками є прискорення їх обороту, вкладання вільних коштів у перспективні проекти чи нерухомість, максимальне залучення позикових коштів і мінімізація позик та кредитів іншим.

При інфляції також зростає потреба у додаткових коштах, особливо для реалізації стратегічних рішень. У таких випадках пріоритетним є збільшення обсягу власних вкладень (з прибутку та інших джерел), досягнення прискореної амортизації, розширення акціонерної діяльності та пошук варіантів дострокового кредитування. Аналітичні розрахунки у кожному із варіантів слід проводити як з врахування загального індексу цін, так і часткових змін індивідуальних індексів.

В умовах інфляції збільшується загроза зростання банківського проценту на отримання кредиту, що передбачає переоцінку кредитоспроможності з врахуванням очікуваного приросту процентної ставки. Тут граничним рівнем очікуваного залучення кредитів у відношенні до зміни процентної ставки буде прогнозний рівень рентабельності капіталу.

Інфляція також суттєво впливає на здійснення операцій з цінними паперами, які забезпечують необхідну ліквідність підприємства, створюють додатковий інвестиційний ресурс та формують приріст прибутку. Щоб зменшити ризики цих операцій з причини зростання інфляції доцільно диверсифікувати портфель цінних паперів та забезпечити його хеджування.

В умовах інфляції особливої уваги потребує аналітичне забезпечення управління розрахунками підприємства. Це стосується, насамперед, дебіторської заборгованості, фінансової втрати від якої зростають пропорційно до зростання рівня інфляції. Це обумовлюється знецінення повернутих боржниками коштів та іммобілізацією оборотних активів, вартість яких також зростає. При обґрунтуванні різноманітних заходів, які стосуються управління дебіторською заборгованістю необхідно врахувати падіння покупної здатності грошей. Коефіцієнт падіння покупної здатності грошей ( ) розраховується за формулою:

, де – загальний індекс цін.

Інфляційні процеси характеризуються нерівномірністю і непередбачуваністю, що передбачає постійний моніторинг фінансового середовища і оперативне регулювання грошових потоків.