Характеристика показників платоспроможності підприємства

Показники	на початок року	на звітну дату	теоретично виправдане значення	відхилення
				за звітний період	від виправ-даного значення
1. Коефіцієнт абсолютної платоспроможності 2. Коефіцієнт термінової платоспроможності 3. Коефіцієнт проміжної платоспроможності 4. Коефіцієнт загальної платоспроможності	0,84 0,84 1,87 18,04	2,73 2,73 4,12 34,56	0,10 0,35 0,80 2,50	+1,89 +1,89 +2,25 +16,52	+2,63 +2,38 +3,32 +32,06

Як видно з табл. 8.10 платоспроможність аналізованого підприємства дуже висока щодо теоретично виправданого значення, так і має тенденцію до покращення.

Розглядаючи платоспроможність підприємства у перспективній динаміці, не можна ігнорувати майбутні надходження чистого виторгу, до якого входить сума амортизаційних відрахувань і чистого прибутку, що надходить у складі загального виторгу від реалізації продукції. Решту виторгу переведуть на невідкладні платежі, пов’язані з відтворенням виробничих ресурсів, у бюджет та інші цілі. Чистий виторг залишається у грошовій формі в обороті підприємства.

Для визначення коефіцієнта чистого виторгу знаходять відношення суми амортизаційних відрахувань і чистого прибутку до виторгу від реалізації продукції.

Неплатоспроможним може бути будь-який господарюючий суб’єкт через:

• невиконання виробничої програми, порушення договорів поставки та втрати ринків збуту продукції;

• підвищення витрат за всіма видами господарської діяльності;

• зниження платоспроможності, банкрутство клієнтів і партнерів;

• співвідношення оборотності оборотних активів;

• формування понаднормативних запасів та значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість;

• інфляційні процеси та підвищення податкового навантаження.

8.7. Аналіз грошових потоків

Загальний аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності господарюючих суб’єктів не дає відповіді на важливі запитання, пов’язані з управлінням фінансовими ресурсами, зокрема: чи принесла діяльність підприємства достатню кількість готівки для виплати дивідендів; чи зазнало підприємство фінансових втрат і чи достатньо коштів для погашення зобов’язань; куди інвестовано кошти за минулий рік; які види фінансових операцій здійснювались і яка їх результативність (зміна активів і пасивів, ефективність вкладень коштів від реалізації тощо).

Щоб відповісти на ці запитання, треба поглибити аналітичні дослідження, доходячи висновків про рух грошових коштів.

Грошовий потік господарюючого суб’єкта – це сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, які генеруються його господарською діяльністю. Значення ефективного управління грошовими потоками визначається такими обставинами:

• грошові потоки забезпечують господарську діяльність в усіх її аспектах;

• розвиток підприємства і його фінансова стійкість визначаються тим, наскільки синхронізовані між собою в обсягах і часі грошові потоки;

• раціональні грошові потоки допомагають забезпечити ритмічність операційної діяльності;

• при ефективному управлінні грошовими потоками зменшується потреба залучення капіталу;

• при оптимізації грошових потоків прискорюється оборотність оборотного капіталу підприємств;

• активні форми управління грошовими потоками дає змогу підвищити прибутковість операцій пов’язаних з рухом грошових коштів та знизити ризик неплатоспроможності.

Грошовий потік охоплює численну кількість потоків грошових коштів, які обслуговують господарську діяльність. Для ефективнішого та цілеспрямованого управління ними, грошові потоки класифікують за різними ознаками (рис. 8.6).

Управління грошовими потоками ґрунтується на принципах: інформаційної достовірності, збалансованості, ефективності та ліквідності. Принцип інформаційної достовірності передбачає створення необхідної та достатньої інформаційної бази за міжнародними стандартами. В Україні цьому найбільше відповідає “Звіт про рух грошових коштів”, складений за вимогами НП(С)БО 4. Принцип збалансованості передбачає оптимізацію грошових потоків за видами, обсягами, часовими інтервалами та іншими суттєвими характеристиками. Принцип ефективності передбачає мобілізацію тимчасово вільних коштів через фінансові інвестиції. Принцип ліквідності передбачає синхронізацію позитивного та негативного грошового потоків за всіма часовими інтервалами.

Мета аналізу – оцінка здатності суб’єктів господарювання генерувати грошові кошти в обсягах та за строками здійснення необхідних планових платежів, забезпечення прийняття управлінських рішень з оптимізації грошового потоку. Місце аналітичних досліджень в управлінні грошовими потоками можна визначити за етапами цього процесу (рис. 8.7).

При забезпеченні повного та достовірного обліку грошових потоків і формування необхідної звітності використовують два основні методи – непрямий і прямий. Ці методи відрізняються повнотою наведення даних про грошові потоки, вихідною інформацією та іншими параметрами.

При непрямому методі визначають чистий грошовий потік за звітний період на основі даних балансу та звіту про фінансові результати у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Рис. 8.6. Класифікація грошових потоків

Рис. 8.7. Основні етапи управління грошовими потоками

В операційній діяльності вихідним елементом чистого грошового потоку є чистий прибуток звітного періоду. Розрахувати чистий грошовий потік операційної діяльності можна за формулою:

,

де – чистий прибуток, грн;

– сума амортизації основних засобів, грн;

– сума амортизації нематеріальних активів, грн;

– абсолютна зміна суми дебіторської заборгованості, грн;

– абсолютна зміна виробничих запасів, грн;

– абсолютна зміна суми кредиторської заборгованості, грн;

– абсолютна зміна резервного та інших страхових фондів, грн.

В інвестиційній діяльності сума чистого грошового потоку визначається як різниця між сумою реалізації окремих видів необоротних активів і вартістю їхнього придбання у звітному періоді. Чистий грошовий потік інвестиційної діяльності розраховують за формулою:

,

де – сума реалізації основних засобів, грн.;

– сума реалізації нематеріальних активів, грн;

– сума реалізації довгострокових фінансових інвестицій, грн;

– сума повторної реалізації раніше викуплених власних акцій,

грн;

– сума дивідендів, отриманих підприємством за

довгостроковими фінансовими інвестиціями, грн;

– вартість придбаних основних засобів, грн;

– вартість придбаних нематеріальних активів, грн;

– приріст незавершеного будівництва, грн;

– вартість придбаних довгострокових фінансових інвестицій,

грн;

– вартість викуплених власних акцій підприємства, грн.

У фінансовій діяльності сума чистого грошового потоку визначається як різниця між сумою фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел та сумою основного боргу, дивідендів власників підприємства. Чистий грошовий потік фінансової діяльності розраховують за формулою:

,

де – додаткове залучення акціонерного чи пайового капіталу,

грн;

– залучений капітал за довгостроковими кредитами, грн;

– залучений капітал за короткостроковими кредитами, грн;

– допомога спонсорів, грн;

– сума погашення довгострокового кредиту, грн;

– сума погашення короткострокового кредиту, грн;

– сума оплачених дивідендів власникам акціонерного капіталу,

грн;

Чистий грошовий потік за всіма видами діяльності визначається так:

.

Розрахунок чистого грошового потоку непрямим методом можна подати у вигляді таблиці 8.11.

Таблиця 8.11