6. Виконання судових рішень

Повноваження прокурора щодо участі у виконавчому провадженні та здійсненню захисту інтересів громадян та держави на стадії виконання судових рішень в цивільному судочинстві закріплено Конституцією України, Цивільним процесуальним кодексом України, Наказом Генерального прокурора України від 29 листопада 2006 року №6гн «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» та Законом України «Про виконавче провадження».

Конституція України визначає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов»язковими до виконання на всій території України (ч.5 ст.124). Однією з основних засад судочинства є обов»язковість рішень суду (п.9 ч.3 ст.129). Конституційні засади обов»язковості судових рішень, які набрали законної сили, реалізовані і в інших законодавчих актах: Законі України «Про судоустрій України» (ч.2 ст.11), Цивільному процесуальному кодексі України (ст.14).

Виключення з Закону України «Про виконавче провадження» положення про прокурорський нагляд за законністю виконавчого провадження, доповнення цієї норми забороною втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження та визначення судового порядку виїмки чи вилучення документів виконавчого провадження не нівелювало наглядових повноважень прокурора у цій сфері.

Про це вказано і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», відповідно до якої прокурор набуває статусу учасника виконавчого провадження за умови, що в передбачених Законом України «Про прокуратуру» випадках він здійснював представництво інтересів громадянина або держави в суді й зазначене провадження було відкрито на підставі виконавчого документа за його заявою.

У цьому разі прокурор, окрім наглядових повноважень, наділений також визначеними ст. 7 та іншими нормами Закону України «Про виконавче провадження» правами учасника виконавчого провадження.

Таким чином повноваження прокурора при здійсненні захисту інтересів громадян та держави на стадії виконання судових рішень полягає у діяльності по забезпеченню наглядової функції прокуратури на цьому напрямі, а також у реалізації представницької функції прокуратури щодо реального виконання судових рішень, постановлених у справах за позовами прокурора.

Згідно з галузевим наказом Генерального прокурора України №6гн від 29.11.2006 одним із критеріїв оцінки діяльності прокурорів з питань представництва інтересів громадян та держави в суді є стан реального виконання рішень суду у справах за позовами, заявами прокурора. Вжиття заходів, спрямованих на своєчасне і реальне виконання судових рішень, постановлених у справах за позовами прокурора, мають забезпечувати прокурори усіх рівнів, а в прокуратурах обласної ланки також підрозділи захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень.

Оскільки прокурор має право відкривати виконавче провадження та бути учасником виконавчого провадження з набуттям передбачених Законом України «Про виконавче провадження» прав, у роботі по забезпеченню реального виконання судових рішень, постановлених у справах за позовами прокурора, повинні вживатись вичерпні заходи з використанням наглядових і представницьких повноважень.

Прокурор, який набув статусу учасника виконавчого провадження, має використовувати надані законом повноваження, а саме: знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у проведенні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватись іншими правами, наданими цим Законом.

Стан виконання судового рішення значною мірою залежить від своєчасності звернення стягувача з виконавчим документом до відповідного відділу державної виконавчої служби та ініціювання примусового виконання рішення. Особливого значення цей фактор набуває при виконанні судових рішень, постановлених за позовом прокурора, оскільки від цього залежить ефективність представництва прокуратурою інтересів суб»єктів, захист яких він здійснював у суді.

Тому в першу чергу необхідно спонукати саме стягувачів, на користь яких діяв у судовій процедурі прокурор, до своєчасного звернення до виконання виконавчих документів, а також вимагати ефективної реалізації ними прав сторони у виконавчому провадженні.

Оскільки у виконавчих документах не зазначається про те, що рішення суду постановлено саме за позовом прокурора, необхідно володіти інформацією про постановлені судові рішення, які набрали законної сили і за якими видано виконавчий документ, та забезпечити належну взаємодію прокуратури з органом державної виконавчої служби і стягувачем на стадії вирішення питання щодо пред»явлення виконавчого документа до виконання. При перевірках законності дій стягувача з»ясовувати наявність підтверджень про направлення (чи надання) виконавчого документа до державної виконавчої служби.

При цьому необхідно мати на увазі, що за чинним законодавством право на одержання виконавчого документа у суді має стягувач. Оскільки повноважень на одержання в суді виконавчого документа безпосередньо прокурором законом прямо не визначено, для реалізації права прокурора на відкриття виконавчого провадження необхідно одержувати виконавчий документ в суді за посередництва стягувача.

Для забезпечення своєчасного та реального виконання таких судових рішень необхідно володіти даними щодо кола учасників виконавчого провадження (державний виконавець, сторони, їхні представники, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб»єкти оціночної діяльності – суб»єкт господарювання), а також інших залучених до виконавчих дій осіб (поняті працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ). Також необхідно знати суми належних до стягнення коштів, відстежувати фактичне вжиття державним виконавцем і боржником заходів щодо виконання судових рішень; слідкувати за термінами закінчення відстрочки або відкладення виконання та за додержанням термінів внесення платежів при розстроченні виконання рішення, мати інформацію про майно, щодо якого винесено ухвалу про забезпечення позову, оцінювати правильність, своєчасність і повноту дій державного виконавця.

За необхідності ініціювати вжиття заходів до зміни способу і порядку виконання рішення, звернення стягнення на майно боржника тощо. Періодично витребувати від державного виконавця інформацію про реальне надходження сум за судовими рішеннями, вивчати матеріали виконавчих проваджень, подавати клопотання про проведення опису й арешту майна боржника. Проводити по закінченню звітного періоду з органами ДВС та стягувачами взаємозвірки стану реального виконання рішень. Відстежувати повноту виконання судових ухвал про забезпечення позовів у справах цієї категорії. За наявності підстав проводити наглядові перевірки з використанням повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру».