Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodychni_vkazivky_09.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.49 Mб
Скачать

4.2. Перелік теоретичних питань:

1. Визначення поняття «менінгококова інфекція», «поліомієліт», «ентеровірусна інфекція».

2. Етіологію.

3. Епідеміологію.

4. Основні ланки патогенезу.

5. Основні клінічні прояви.

6. Клінічну класифікацію.

7. Критерії діагностики.

8. Принципи терапії.

9. Протиепідемічні заходи в осередку, показання до госпіталізації.

4.3. Джерела навчальної інформації.

Основна література:

1. Дитячі хвороби. За ред. В.М.Сідельникова, В.В.Бережного. К.:Здоров’я, 1999. – 734 с.

2. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). – Харьков: Фолио, 2002. –

1125 с.

3. Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник.-Питер-Ком, С-Пб.,2002.-1080с.

4. Михайлова А. М., Трішкова Л. О., Крамарєв С. О., Кочеткова О. М. Інфекційні хвороби у

дітей // К.: Здоров’я. – 2000. – 418 с.

  1. Nelson textbook 18th Edition by Robert M. Kliegman, MD, Richard E. Behrman, MD, Hal B. Jenson,

MD and Bonita F. Stanton, MD. Видавництво: SAUNDERS.

Додаткова:

1. Учайкин В.Ф. Руководство по инфекционным болезням у детей: Учебное пособие для

студентов мед. ВУЗов/Авт. кол-в; МЗРФ. ¾ М.:ГЭОТАР, Медицина, 1998.—809 с.

2. Інфекційні хвороби у дітей / під ред. С.О.Крамарєва.- К. “Моріон”, 2003. – 480 с.

3. Острые нейроинфекции у детей: (Руководство для врачей)/ Под ред. А.П.Зинченко.-

Л.:Медицина,1986.-320с.

4. Богадельников И. В. Дифференциальный диагноз важнейших инфекционных заболеваний у

детей. - Симферополь. 1999. – 528 с.

  1. Орієнтовна основа дії.

Об’єкт дослідження

Послідовність дій при роботі з об’єктом дослідження

1.

Хвора дитина

1. Зібрати діагностичну інформацію:

а) скарги на момент госпіталізації до клініки та на момент курації;

б) анамнез захворювання;

в) епідеміологічний анамнез;

г) анамнез життя.

2. Оглянути дитину, особливу увагу приділити наявності симптомів загальної інтоксикації (млявість, апатія, збудженість, лихоманка), свідомості, судом, позитивних менінгеальних ознак, висипки, кольору шкіри та слизових оболонок, катаральних явищ, стану великого тім’ячка, наявності порушення рухомості, вогнищевої симптоматики, стану рефлексів та чутливості, диспепсичних проявів.

3. Обґрунтувати та сформулювати попередній діагноз.

4. Намітити план обстеження та лікування хворого.

2.

Історія хвороби

Ознайомитися:

а) з титульним листом (вік, район мешкання, соціальний статус батьків, діагноз при направленні, госпіталізації та клінічний діагноз);

б) зі скаргами на момент госпіталізації до клініки та на момент курації;

в) з анамнезом захворювання;

г) з епідеміологічним анамнезом;

д) з анамнезом життя;

е) з даними об’єктивного статусу дитини при госпіталізації.

3.

Данні лабораторного дослідження

1. Ознайомитися з результатами лабораторних досліджень (клінічного аналізу крові, сечі; спинномозкової рідини, бактеріологічного дослідження змиву носоглотки, крові, ліквору та елементів висипки; вірусологічного дослідження із носоглотки, калових мас (при ентеровірусній інфекції та поліомієліті); серологічних реакцій, ПЛР та ін.

2. Виявити в них патологічні зміни та зробити висновки.

4.

Лист лікувальних призначень

1. Ознайомитися з препаратами, які призначені хворому.

2. Оцінити необхідність призначення препаратів з точки зору

патоморфологічних змін в організмі та механізму дії медикаментів.

5.

Кураційний лист

1. Ознайомитися зі щоденниками нагляду за хворим.

2. Оцінити динаміку основних патологічних симптомів.

6.

Хвора дитина

Історія хвороби

На підставі аналізу отриманих даних визначити заключний діагноз та обсяг противоепідемічних заходів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]