1.2. Сутність бюджетування на підприємстві.

В умовах трансформування національної економіки у на­прямку розвитку ринкових стосунків, формування курсу на активізацію міжнародних економічних відносин та світову інтеграцію, загострення конкурентної боротьби на споживчих, промислових та ресурсних ринках виникає необхідність не­впинного підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та інвестиційної привабливості підприємств і орга­нізацій. Такі перетворення зумовлюють важливість побудови на підприємствах якісних систем управління, які б відповідали світовим стандартам, базувалися на сучасних управлінських технологіях і сприяли підвищенню результативності та ефек­тивності функціонування. Однією із найбільш прогресивних інтегрованих управлінських технологій, яка сприяє забезпечен­ню раціонального управління фінансовими результатами, ру­хом грошових коштів, активами та пасивами, удосконалення інформаційної системи підприємства, організаційних зв'язків за вертикаллю та горизонталлю, аналізу, контролювання та ре­гулювання діяльності підприємства, є бюджетування. Ідеї бю­джетування набули значного поширення у країнах Західної Європи, США, Японії ще у 60-х рр. XX ст., а на сучасному етапі застосування бюджетування на підприємствах свідчить про високий рівень розвитку їх менеджменту [136]. У країнах пост­радянського простору в умовах командно-адміністративної економіки нагальної необхідності у впровадженні та використанні цієї управлінської технології не було, але на сучасному етапі становлення ринкових стосунків бюджетування на мікрорівні викликає неабияке зацікавлення, хоча застосування комплек­сних бюджетних систем на вітчизняних підприємствах досить ускладнене через значний перелік причин (низький рівень роз­витку менеджменту, відсутність сучасного технічного та про­грамного забезпечення, недостатньо висока кваліфікація кадрів, нестабільність середовища функціонування тощо).

Термін "бюджетування" почав використовуватись у сучас­ному мовленні порівняно недавно — із становленням незалеж­ності України та формуванням у державі курсу на побудову рин­кової економіки. При цьому його трактування та тлумачення є досить різноманітними, часто неоднозначними та суперечли­вими. Для пересічного громадянина бюджетування асоціюєть­ся з бюджетним процесом на державному та регіональному рівнях, і рідко — на рівні підприємства, сім'ї чи особи. Слід за­уважити, що в останні роки бюджетуванню на мікрорівні відво­диться все більша увага, що підтверджується зростанням кількості публікацій за даною проблематикою, намаганням підприємств удосконалювати власні системи управління на за­садах впровадження окремих елементів бюджетування.

У літературних джерелах трактування терміну "бюджетуван­ня" є надзвичайно різноманітним, часто суперечливим та од­нобоким (характеризує лише функціональний зміст категорії). З огляду на це пропонується бюджетування тлумачити з сис­темних позицій, а саме:

бюджетування — це управлінська тех­нологія, яка передбачає формування бюджетів для обраних об'єктів та їх використання з метою забезпечення оптимальної структури та співвідношення доходів та витрат, надходжень та видатків, активів та пасивів організації чи її ланок для досяг­нення встановлених цілей з урахуванням впливу середовища функціонування.

Отже, бюджетування(Budgeting)- процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.

Необхідно наголосити на тому, що бюджету­вання в жодному випадку не замінює систему управління, а лише формує новий підхід до управління з позиції збалансова­ності надходжень та видатків, доходів та витрат, активів та па­сивів організації загалом чи її ланок.

Впроваджуючи в організаціях бюджетування, необхідно на­самперед відповісти на такі запитання [2; 8; 9; 12; 18; 72; 88; 90; ПО; 141; 147; 150]:

— з якою метою планується впровадити бюджетування на підприємстві, які цілі воно покликане досягнути;

— які витрати ресурсів (матеріальних, інформаційних, тру­дових, фінансових тощо) супроводжуватимуть впровадження та функціонування бюджетної системи;

• які вигоди очікуються від впровадження бюджетування на підприємстві;

• яку ефективність очікується забезпечити внаслідок впро­вадження бюджетування;

— хто буде реалізовувати та відповідати за здійснення бю­джетування, які підрозділи повинні бути безпосередньо задіяні у цьому процесі та чи потрібно буде здійснювати структурні зміни в організації;

— які види, форми та склад бюджетів планується викорис­товувати в організації, якою буде процедура їх розроблення та консолідування;

— наскільки зросте навантаження на працівників;

— протягом якого терміну планується впровадити бюдже­тування тощо.

Якщо показники фінансового стану організації демонстру­ють несприятливу ситуацію, то бюджетування в таких умовах є одним із способів подолання існуючих проблем у сфері ліквідності, платоспроможності, ділової активності, рентабельності тощо. Як зазначає І.Плікус, бюджетування, на відміну від традиційних способів управління, ефективніше впливає на формування фінансових ресурсів, рух коштів і фінансово-господарські ре­зультати внаслідок оперативнішого отримання інформації, яка є значною аналітичною цінністю для прийняття управлінських рішень. Цю думку підтверджує і той факт, що останнім часом більшість великих, із швидкою динамікою розвитку, підприємств зіштовхнулися з реальною потребою прогнозуван­ня й планування майбутніх результатів діяльності, а також кон­тролювання за витратами окремих підрозділів як ефективного шляху зниження собівартості та зростання доходності [24; 25]. Директор компанії ЮНІКОН з консультаційних послуг І. Пікан стверджує, що актуальність впровадження систем бюджетуван­ня на підприємствах, визначається такими основними факторами: необхідністю пошуку внутрішніх резервів зниження вит­рат на виробництво та реалізацію продукції, обгрунтуванням оптимальних рівнів споживання фінансових ресурсів, оптимізацією податкових платежів та удосконаленням системи управ­ління підприємства; загостренням конкурентної боротьби між підприємствами та, як наслідок, отриманням конкуретних пе­реваг за рахунок удосконалення системи управління підприєм­ством на базі впровадження бюджетування; органічною інтег­рацією сучасних управлінських та інформаційних технологій, що вдається досягнути завдяки бюджетуванню; необхідністю у підвищенні інвестиційної привабливості організації, оскільки іноземні інвестори віддають перевагу вкладанню власних коштів у підприємства з високим рівнем розвитку менеджменту [136, с. 294].

На Заході комплексне бюджетування свідчить про високий рівень управління в організаціях, відповідність їх систем ме­неджменту та застосовуваних управлінських технологій сучас­ним вимогам. Опитування керівників російських підприємств, які є представниками різних сфер бізнесу, таких як ВАТ "Но-рильський нікель", "Нижньотагільський металургійний ком­бінат (НТМК)", "Алтайкокс", ЗАТ "Сотова компанія" (м. Но­восибірськ), "Синтертрейд" (м. Москва), АТ "Заволзький за­вод гусеничних тягачів" (ЗЗГТ) (Нижньогородська обл.) свідчить про те, що більшість цих підприємств впровадило бю­джетування у себе комплексно чи частково, інші ж мають намір це зробити [114; 136]. Проблеми впровадження та побудови бюджетних систем в організаціях розвинутих країн світу були вирішені ще 20-25 років тому. В Україні та інших країнах ко­лишнього СРСР немає повного розуміння того, що більшість фінансових проблем на підприємствах виникають через не­вміння управляти фінансовими ресурсами та застосовувати су­часні управлінські технології [136, с. 299-300]. Досвід роботи Центру міжнародного бізнесу і регіонального розвитку Академії народного господарства при Уряді Російської Федерації свідчить, що 90% фінансових проблем на російських підприєм­ствах викликані неграмотністю та некомпетентністю вищого керівництва у фінансових питаннях [136, с. 7]