Інструменти грошово-кредитної політики

За характером впливу на економіку:

– стимулювання кредитної емісії(кредитна експансія);

– стримування кредитної емісії (кредитна рестрикція)

За характером параметрів:

– кількісні інструменти (впливають на стан кредитних можливостей комерційних банків);

– якісні інструменти (пряме регулювання вартості банківських кредитів);

За формою впливу:

– адміністративні (прямі) інструменти (директиви, інструкції та інше, мета яких – вплив на діяльність кредитних установ);

– ринкові (непрямі) інструменти (способи впливу центрального банку на грошову пропозицію (MS) шляхом формування певних умов на грошовому ринку та ринку капіталів)

За строками впливу:

– короткострокові інструменти, за допомогою яких досягаються проміжні цілі грошово-кредитної політики;

– довгострокові інструменти (діють від одного року і більше з метою фінансової стабілізації та сприяння довгостроковому економічному зростанню)

Рис 11.1 – Класифікація грошово-кредитної політики

Питання для самоперевірки

1. Поясніть значення термінів «фіскальна експансія» та «фіскальна рестрикція».

2. У чому відмінність між дискреційною та автоматичною фіскальною

політикою?

3. Які мультиплікатори фіскальної політики ви знаєте?

4. Що таке фактичне, структурне та циклічне бюджетне сальдо?

5. Що таке монетарна політика? Хто розробляє та впроваджує монетарну

політику в Україні?

6. Назвіть опосередковані інструменти грошово-кредитної політики.

7. Що таке політика «дорогих» та «дешевих» грошей. Чи впливає зміна обсягу

пропозиції грошей на МАЕ ситуацію в країні?

Література: [2, с. 212−261; 3, с. 233–260, 406–430; 9, с.293−322, 338−345, 350−352; 13, с. 497−538, 554−592, 597−642; 14, с. 223−249; 17, с. 366−433; 19, с. 268−340].

Тема №12 Зовнішньоекономічна діяльність

1. Світове господарство і національна економіка.

2. Розрахунок ВВП у відкритій економіці.

3. Модель Мандела–Флемінга.

4. Платіжний баланс та його модель.

5. Мультиплікатор зовнішньої торгівлі.

6. Валютний курс, його види. Вплив режимів валютних курсів на монетарну, фіскальну та зовнішньоторговельну політику держави.

Відкрита економіка – це національне господарство, в якому рівень зовнішньоторговельного обороту та інших форм зовнішніх зв’язків щодо рівня національного доходу та промислової продукції досить високі і відіграють стимулюючу роль у загальному економічному зростанні, а структура виробництва формується не тільки під впливом внутрішніх, але й зовнішніх факторів.

Основним балансовим рівнянням, яке характеризує сутність і механізм участі національної економіки в міжнародному обміні, є:

GNP + Z = GIP + E, (12.1)

де GNP – валовий національний продукт; GIP – валовий внутрішній продукт; Z – імпорт; E – експорт.

Уперше модель рівноваги малої відкритої економіки була розроблена на початку 60-х рр. XX ст. економістами Р. Манделлом і М. Флемінгом і одержала назву моделі Манделла–Флемінга.

і

IS₁

IS

LM

IS₂

А₂

і=і^*

А

А₁

0

Y

Рис. 12.1– Встановлення рівноваги за моделлю Манделла–Флемінга

Платіжний баланс – це статистичний звіт, поданий у формі бухгалтерських рахунків, про торгові та фінансові угоди економічних суб’єктів країни із сектором закордон за певний період часу, як правило, рік.

Структура платіжного балансу

№	Рахунок платіжного балансу	Кредит (надходження грошей)	Дебет (витрати грошей)	Сальдо
1	Торговий баланс	Виторг від експорту товарів	Витрати на імпорт товарів
2	Баланс послуг	Виторг від надання послуг закордону	Оплата послуг, отриманих від закордону
3	Баланс переказів	Перекази закордонним суб’єктам	Перекази від закордонних суб’єктам
4	Поточні операції (1+2+3)			NE (чистий експорт)
5	Операції з капіталом	Імпорт капіталу	Експорт капіталу	NKE (чистий експорт капіталу)
6	Валютні резерви Національного банку	Збільшення валютних резервів закордону	Збільшення валютних резервів країни

Якщо NKE>0, то країна має чистий відтік капіталів, а при NKE<0 – чистий приплив капіталів.

Валютний курс – це співвідношення за яким одна валюта обмінюється на іншу, або «ціна» грошової одиниці однієї країни, що виражена в грошовій одиниці іншої країни.

Реальний обмінний курс – це відносна ціна товарів, вироблених у двох країнах, тобто коефіцієнт, який показує співвідношення за яким товари однієї країни можна обміняти на товари іншої.

Режими валютних курсів: фіксовані та плаваючі.