2. Аналіз витрат звичайної діяльності

Витрати звичайної діяльності - це витрати підприємства, пов’язані з будь-якою його основною діяльністю, а також з операціями, що її забез­печують або виникають унаслідок її проведення. Це один із узагальнювальних показників інтенсифікації та ефективності споживання ресурсів підприємством.

До витрат звичайної діяльності належать: витрати операційної діяль­ності (операційні витрати), фінансові витрати, втрати від участі в капіталі (інвестиційні витрати), інші витрати звичайної діяльності.

Витрати операційної діяльності є основним видом витрат підприєм­ства, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), у складі яких виділяють:

- собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

- адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством);

- витрати на збут – пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг);

- інші операційні витрати (витрати на дослідження та розробки, собі­вартість реалізованої іноземної валюти, собівартість реалізованих вироб­ничих запасів, сумнівні (безнадійні) борги та втрати від знецінення запасів, визнані економічні санкції, інші витрати операційної діяльності, крім тих, що належать до собівартості реалізованої продукції — товарів, робіт, послуг).

Фінансові витрати - це витрати на проценти (за користування отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орен­дою тощо) та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням пози­кового капіталу.

Втрати від участі в капіталі (інвестиційні витрати) є збитками, спричиненими інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприєм­ства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

До інших витрат звичайної діяльності належать витрати, які вини­кають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але непов'язані безпосередньо з операційною діяльністю підприємства - з ви­робництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать:

- собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вартість та витрати, пов’язані з реалізацією необоротних активів);

- собівартість реалізованих майнових комплексів;

- втрати від неопераційних курсових різниць;

- суми уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

- витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо);

- залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;

- інші витрати звичайної діяльності.

Витрати звичайної діяльності аналізують за двома основними напря­мами:

- аналіз рівня та динаміки витрат звичайної діяльності;

- аналіз структури витрат звичайної діяльності та її зміни.

Аналіз рівня та динаміки витрат звичайної діяльності. Аналіз витрат, пов'язаних зі звичайною діяльністю підприємства, розпочинають з оцінки їх загального рівня та рівня їх окремих складових, з визначення відхилення звітних показників від показників попередніх періодів або їх прогнозних (планованих) значень, з оцінки їх динаміки, виявлення тен­денцій зміни цих витрат. Такий аналіз дає змогу своєчасно реагувати на відхилення від нормальних (прогнозних) параметрів виробничого процесу,¹ розробляти відповідні заходи з недопущення зайвих витрат і втрат.

Аналіз структури витрат звичайної діяльності та її зміни. Цей напрям аналізу витрат звичайної діяльності підприємства тісно пов'язаний] з попереднім. У процесі його здійснення оцінюють структуру витрат зви­чайної діяльності, визначають відхилення часток окремих складових витрат від аналогічних даних минулих років і плану, розраховують вплив цих відхилень на зміну підсумкового показника.

У процесі аналізу виділяють складові витрат, що становлять найбільшу частку в сумарних витратах звичайної діяльності, й складові, за якими відбулись найбільші зміни. Такий аналіз дає змогу визначити напрями подальших досліджень, звернути увагу на ті витрати, частка яких змінилася найсуттєвіше.