
- •1. Лекція №1 Практична діяльність у соціальній роботі. (2 години)
- •1.1.Взаємозв`язок соціальної політики і соціальної роботи.
- •1.2.Професія - соціальна робота.
- •1.3.Об`єкти і суб’єкти соціальної роботи.
- •1.4.Функції, структура, рівні соціальної роботи.
- •1.5.Принципи соціальної роботи
- •2. Лекція № 2. Методи та форми соціальної роботи. Професійна компетентність. (2 години)
- •2.1.Методи соціальної роботи.
- •2.2.Організаційні форми соціальної роботи.
- •2.3.Зміст та структура професійної компетентності. Ключові групи компетентностей.
- •3. Лекція № 3. Прогнозування в соціальній роботі шляхом діагностики (2 години)
- •3.1.Поняття соціальної діагностики.
- •3.2.Загальна схема методики виконання соціальної діагностики.
- •3.3.Принципи та методи, що використовуються для дослідження соціального об’єкту.
- •4. Лекція № 4. Профілактичні дії, їх сутність та значення (2 години)
- •4.1.Сутність соціальної профілактики.
- •4.2.Основні принципи та види соціальної профілактики
- •4.3.Напрямки розвитку соціальної профілактики
- •5. Лекція №5. Психологічні аспекти соціальної роботи (2 години)
- •5.1.Психологічні основи методології соціальної роботи.
- •5.2.Соціально-психологічні методи в соціальній роботі
- •5.3.Психосоціальна робота
- •2. Психосоціальна робота:
- •6. Лекція №6. Основні теоретичні аспекти роботи з сім`єю (2 години)
- •6.1.Поняття сім'ї з точки зору різних наук.
- •6.2.Типологія сімей.
- •6.3.Класифікація сімей групи «соціального ризику».
- •6.4.Види соціальної допомоги сім’ям.
- •7. Лекція №7 Організація та методи соціальної роботи з сім`ями(2 години)
- •7.1.Основні форми організації соціальної роботи з сім`ями.
- •7.2.Методи та засоби соціальної роботи з сімєю.
- •7.3.Сучасні тенденції розвитку соціальної роботи з сімєю.
- •8. Лекція №8.Технології соціальної роботи з сім`ями (4 години)
- •8.1.Конкретні технології соціальної роботи з сім`ями
- •8.2.Загальні та міждисциплінарні технології й методи у соціальній роботі з сімями.
- •8.3.Критерії ефективності технологій соціальной роботи з сімями
- •9. Соціальна робота з людьми літнього віку
- •9.1.Особливості вікової категорії населення "літнього віку" і соціальної роботи з нею
- •9.2.Біосоціальна сутність старіння і старості
- •9.3.Старіння населення як соціально- демографічний процес
- •9.4.Своєрідність медичних і соціально-психологічних проблем літнього і старечого віку
- •9.5.Особливості самітності і адаптації до пенсійного періоду життя
- •9.6.Адаптація до старості
- •9.7.Соціальний захист літніх і старих людей
- •9.8.Обов'язки соціальної роботи з літніми і старими людьми
- •10. Лекція №9. Роль шкільної соціально-психологічної служби в роботі з сім`ями (4 години)
- •10.1.Принципи функціонування шкільної соціально-психологічної служби.
- •10.2.Напрямки роботи з сімями
- •11. Лекція №10. Групи соціального ризику та професійна діяльність (4 години)
- •11.1.Основні закономірності формування та чинники, що сприяють формуванню груп «соціально ризику».
- •11.2.Види груп, основні проблеми.
- •12. Лекція №11. Профілактика соціальних відхилень (4 години)
- •12.1.Форми профілактики соціальних відхилень. Методи корекції негативного впливу на особистість.
- •13. Лекція №12.Соціальний супровід дітей з обмеженими можливостями здоров'я(2 години)
- •13.1.Технології соціальної реабілітації дітей-інвалідів
- •13.2.Соціальна допомога сім`ям дітей-інвалідів.
- •14. Лекція №13.Соціальна профілактик насильства в сімї (2 години)
- •14.1. Соціальна профілактика з дітьми, що зазнали сімейного насильства
- •14.2.Соціальна профілактика з дітьми, що зазнали сімейного насильства
- •Основна література
- •Додаткова література
4.3.Напрямки розвитку соціальної профілактики
Виділяють суспільну, що включає систему заходів з охорони здоров'я колективів та індивідуальну профілактику, яка передбачає дотримання правил особистої гігієни в побуті та на виробництві.
Індивідуальна - включає заходи щодо попередження хвороб, збереження та зміцнення здоров'я, які здійснює сама людина, і практично зводиться до дотримання норм здорового способу життя, до особистої гігієни, гігієни шлюбних та сімейних відносин гігієну одягу, взуття, раціональному харчуванню та питного режиму, гігієнічного виховання підростаючого покоління, раціонального режиму праці та відпочинку, активних занять фізичною культурою та ін.
Громадська - включає систему соціальних, економічних, законодавчих, виховних, санітарно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та медичних заходів, планомірно проводяться державними інститутами та громадськими організаціями з метою забезпечення всебічного розвитку фізичних і духовних сил громадян, усунення факторів, що шкідливо діють на здоров'я населення. Заходи громадської профілактики спрямовані на забезпечення високого рівня громадського здоров'я, викорінення причин породжують хвороби, створення оптимальних умов колективного життя, включаючи умови праці, відпочинку, матеріальне забезпечення, житлово-побутові умови, розширення асортименту продуктів харчування і товарів народного споживання, а також розвиток охорони здоров'я, освіти і культури, фізичної культури. Ефективність заходів суспільної профілактики багато в чому залежить від свідомого ставлення громадян до охорони свого здоров'я та здоров'я інших, від активної участі населення у здійсненні профілактичних заходів, від того, наскільки повно кожен громадянин використовує надані йому суспільством можливості для зміцнення і збереження здоров'я. Практичне здійснення суспільної профілактики вимагає законодавчих заходів, постійних і значних матеріальних витрат, а також спільних дій усіх ланок державного апарату, медичних установ, підприємств промисловості, будівництва, транспорту, агропромислового комплексу тощо.
5. Лекція №5. Психологічні аспекти соціальної роботи (2 години)
5.1.Психологічні основи методології соціальної роботи.
Психологічний вплив на особистість в соціальній роботі здійснюється відповідно до того, якого напрямку теоретичної і практичної психології дотримується соціальний працівник, які його досвід роботи і професійна підготовленість. Використання різноманітних психологічних прийомів і технік розподіляється на два основних методологічних принципи: директивний — розвиток допомагаючих стратегій, які засновані на лікуванні, і в цьому випадку клієнт є пасивним споживачем психотерапії, і не директивний, в основі якого — сприяння самоактуалізації особистості, здатності підтримувати себе саму, розвиток незалежності.
У практиці соціальної роботи послідовний психологічний вплив на клієнтів здійснюється у таких формах: індивідуальна робота, групова робота і робота у мікросоціальному середовищі.
Загальною для всіх трьох форм соціальної роботи, які в науковій літературі визначаються також як методи, напрямки соціальної роботи, є діагностика психологічного стану клієнта. Діагностичний підхід розвивався від методик встановлення соціального діагнозу, засновником якого вважається Мері Елен Річмонд (отримання інформації, встановлення діагнозу через дослідження стану соціального відхилення, прогноз перспектив поліпшення стану, лікування, надання допомоги клієнту), до діагностичного підходу (Г. Гамільтон, Ф. Холліс, М. Буде).
Взаємодія соціального працівника і клієнта може припинитися на діагностичному етапі, коли клієнт під час розповіді усвідомлює свою проблему і свій психологічний стан і більше не звертається за допомогою. У тому випадку, коли необхідна подальша робота соціального працівника із клієнтом, уточнюються потреби клієнта, узгоджуються наміри, програма або план допомоги.
Психологічна допомога клієнту в соціальній роботі розглядається з погляду психологічної інтервенції (втручання) і психологічного консультування.
Основні напрямки і підходи до соціальної допомоги сформувались відповідно до мети, з якою звертались до соціального працівника клієнти:
• вирішення проблеми;
• поліпшення життєвої ситуації;
• індивідуальна робота з випадком;
• регулювання поведінки.
У науковій літературі всі ці завдання розглядаються як робота з випадком.
Важливими компонентами психологічних методів, які характеризують їх специфіку, є клієнт, проблема, місце, процес.
Клієнт — ядро соціальної роботи з випадком. Клієнтами можуть бути жінки, чоловіки, діти, яким потрібна допомога різного виду: матеріальна, соціальна, консультаційна та ін.
Проблема — ситуація, за якої індивід не в змозі самостійно реалізувати свої потреби, що ускладнює його соціальне функціонування.
Місце — соціальна служба, агенція, призначена для соціального обслуговування населення. Мета цих агенцій, служб у тому, щоб подолати соціальні труднощі в різних ситуаціях: "людина — людина", "людина — група", "людина — ситуація". Залежно від функцій, завдань і спеціалізації організації залежить зміст, характер, напрямки соціальної допомоги. Так, зміст психологічних методів і методологічні підходи до соціальної роботи різняться в закладах системи праці і соціальної політики, соціальних службах для молоді, спеціалізованих соціальних закладах.
Процес — послідовна діяльність соціального працівника, спрямована на розвиток здатності клієнта вирішувати власні проблеми.